У  Полтаві потенційно можуть бути залучені до формування об’єднань співвласників багатоквартирних будинків 900 багатоповерхівок. У майже семи десятках із них співвласники вже створили ОСББ для спільного вирішення нагальних проблем. До цієї системи можна також віднести 145 житлово-будівельних кооперативів (ЖБК) міста. Днями на базі ОСББ “Бірюзова, 96” асоціація підтримки ОСББ Полтави, яку очолює Олег Тертишник, анонсувала один із успішних прикладів втілення державної програми з енергоефективності.

“Перед тим, як взяти кошти від держави, сперечалися довго…”
Голова правління ОСББ “Бірюзова, 96” Надія Приліпко мешкає в будинку за такою ж адресою – колишньому гуртожитку заводу газорозрядних ламп. На заводі пропрацювала двадцять років. Як розповідає Надія, статки у тутешніх жителів, 241 родини, не надто відрізняються, багато хто вже на заслуженому відпочинку. Більшість квартир – із загальними кухнями на 4 сім’ї. Є квартири з підселенням, коли у жителів 12-метрових кімнат душ із туалетом – спільні. Є в домі одно- і двокімнатні ізольовані квартири. Створене у 2007 році об’єднання співвласників Надія Приліпко очолює з 2013 року.
– Надіє Михайлівно, не шкодують люди про те, що створили ОСББ?
– Ні, не шкодують. До того ремонти якщо й проводилися, то дріб’язкові, найнеобхідніші.
– Що вдалося зробити правлінню за два останні роки?
– Немало, і люди це бачать, підтримують, мовляв, молодці. Але ми прийняли цей будинок із великими боргами перед комунальними службами. Тому на загальних зборах членів ОСББ було вирішено підвищити тариф за квартплату – інакше робити поточні платежі, гасити борги та ще й щось ремонтувати не вийде. До 2014 року в нас мешканці сплачували 1 гривню 14 копійок квартплати за квадратний метр житла. Підвищуючи її до 2 гривень 10 копійок з квадратного метра, ми брали зобов’язання на рік. Але паралельно з погашенням боргу та поточною оплатою за ці кошти вдалося у підвалі будинку повністю замінити каналізаційні труби на пластикові, переробити освітлення у під’їздах, замінити електропроводку в місцях загального користування, а їх у колишньому гуртожитку чимало. Центральні входи також нагадували розвалля – їх “облагородили”. Через рік зібрали збори й запитали в людей: що робитимемо, повертатимемося до попереднього розміру тарифу? Люди більшістю голосів відповіли: “Ні, залишаємо, як є, й працюємо далі”. Хоча на всіх не вгодиш, такий у нас менталітет, є й інші думки.
– Наскільки складно було переконати членів ОСББ взяти пільговий кредит?
– Щоб долучитися до державної програми енергозбереження, члени нашого правління довго сперечалися: брати цей кредит чи ні. Збирали збори мешканців. Сумніви були не в тому, чи платитимуть люди, більше сумнівалися в державній стабільності: а раптом щось станеться й держава не відшкодує обіцяних 40 відсотків?
– Який за розміром кредит взяли й за якими пільговими умовами?
– Сума кредиту була 198 тисяч гривень, держава має відшкодувати більше 40 відсотків тіла кредиту. Ставки за відсотками також відшкодовуються за обласною та міською програмами. Цей кредит використали на заміну вікон на сходових маршах, у місцях загального користування. Досі спільні балкони були зовсім не засклені, коридорами гуляли протяги. Тепер стало значно тепліше – люди це побачили й оцінили.
– На чому ще вдається економити?
– Замінили лампочки у під’їздах на енергозберігаючі. Попервах крали – ми вкручували нові. Знову крали – вкручували. Потім стихло майже на рік, усе було добре. Два тижні тому кілька штук знов “пішло”. Намагаємося пояснювати, що крадемо самі в себе, що нові купуватимемо за спільні наші кошти, бо ж у темряві ніхто ходити не буде.
– Які проблеми найнагальніші на найближчий час?
– Конче потребують ремонту під’їзди. Треба ремонтувати дах. Роботи попереду дуже-дуже багато.
Хочеться більше підтримки, бо є значна кількість людей байдужих, мовляв, хто взявся, нехай і робить. Є такі, хто хоче жити гарно, при цьому критикує всіх і вся, не доклавши ні своїх рук, ні своєї копійки. Краще б підійшов та спитав: “А чим вам допомогти?” Особисто я працюю поки що безкоштовно, на громадських засадах. Думаю, що зможу на щось претендувати, коли доведемо будинок до ладу. Я хочу бачити гарним і затишним дім, у якому живу. Й більшість людей вірять у те, що порядок наведемо і будинок наш буде зразковим.
Слово – управляючому
Валерій Писанка два роки працює найнятим управляючим цього ОСББ і займається господарською діяльністю. Розповідає, що 2 роки тому ОСББ платило 1600 гривень за електроенергію – освітлення місць загального користування та використання ліфтів. Лише застосування енергозберігаючих лампочок скоротило споживання електрики майже удвічі. Нині, коли ціна “стрибнула” до 63 копійок за кіловат, останнього місяця заплатили тисячу гривень. Замінили електропроводку в місцях загального користування, після ремонту вона остаточно буде доведена до ладу. Перекрили дах над входом у під’їзди, обидва ганки обклали плиткою, зробили пандуси. В одному з під’їздів установили домофон. Закільцювали нагорі стояки системи опалення для рівномірної подачі тепла по всьому будинку. Труби підводу гарячого водопостачання і теплопостачання від колодязя до теплового вузла замінили на пластикові.
На запитання, як давно працює у будинку тепловий вузол і наскільки відчутна економія коштів за тепло, відповів:
– Тепловий вузол із лічильником введений в експлуатацію 16 лютого 2014 року. Минулого опалювального сезону пропрацював півтора місяця, й результат був наочним: якщо обігрів квадратного метра житла коштував тоді 8 гривень 83 копійки, то у лютому людям це обійшлося по 5 гривень 22 копійки: по 3 гривні на квадратному метрі (майже 30 відсотків) зекономили.
Про державну підтримку об’єднань співвласників
Як розповів Олег Тертишник, асоціація підтримки об’єднань співвласників будинків надає організаційно-правову допомогу щодо створення об’єднань і підтримки їх діяльності.
– Олеже Анатолійовичу, чому наша розмова відбувається саме тут?
– Бо саме тут, в ОСББ “Бірюзова, 96”, співвласники відповідально поставилися до енергозбереження, зібралися з думками, можливостями й залучили кредитні кошти. Наразі ми бачимо результат – енергозберігаючі вікна, установити які у такій кількості одночасно навряд чи вдалося б без державної підтримки.
– Які преференції мають ОСББ щодо державної підтримки?
– У місті стосовно ОСББ діє одразу кілька програм. Державна програма з енергоефективності дозволяє відшкодувати 40 відсотків тіла кредиту. Тобто на 100 тисяч отриманих об’єднанням співвласників коштів погашається 40 тисяч. Цей кредит оформляється через такі банки: “Ощадбанк”, “Укргазбанк”, “Укрексімбанк”. Ми працювали з усіма трьома, обрали для себе найприйнятніші умови й після цього ухвалили рішення про залучення кредиту. Крім цього, обласна рада прийняла свою програму підтримки ОСББ, за якою відшкодовується частина відсотків за залученим кредитом – 10 відсотків. Міською радою прийнята своя програма, яка також відшкодовує 15 відсотків відсоткової ставки. Таким чином, якщо ми маємо 25 відсотків річних по банку, то з них 10 відсотків бере на себе область, 15 відсотків – місто. Такі програми вже діють у Комсомольську, Кременчуці й Миргороді.
– Українці, навчені гірким досвідом, бояться самого слова “кредит”. Як вдається умовити людей погодитися на його залучення?
– В ОСББ справді є проблема: домовитися між собою. У випадку пільгового кредитування із застосуванням усіх цих програм слова “кредит” ми взагалі намагаємося уникати. Натомість застосовуємо термін “зворотня фінансова допомога”. Арифметику я вже навів: державою тіло кредиту відшкодовується на 40 відсотків, а вся відсоткова ставка відшкодовується за міською та обласною програмами. Погашається така фінансова допомога протягом 5 років за рахунок платежів мешканців. А зиск завдяки застосуванню енергозберігаючих технологій вони вже отримали – економлять тепло (і відповідно свої гроші), покращують умови проживання й поступово сплачують за вже виконану роботу.
– У будинках, де не будуть створені ОСББ, обов’язки ЖЕКів чи ЖЕДів мають незабаром взяти на себе управлінські компанії. У чому їх переваги?
– В управлінських компаній є плюси й мінуси, але переваг перед ОСББ немає жодних. Така компанія сама послугу замовляє, сама виконує і сама контролює виконання. А в ОСББ замовляють послугу мешканці, вони самі можуть контролювати її виконання й оплачувати вже фактично виконану роботу. В чому перевага ОСББ? Це відповідальний співвласник, який розуміє, що йому потрібно, за які кошти це робитиме і скільки хоче за це платити.

Ольга ЩЕГЛОВА
“Зоря Полтавщини”