Зокрема, активно діють пошукові загони з числа учнів шкіл; стали традиційними безплатні екскурсії для дітей місцями бойової слави; на почесне зберігання школам – переможцям районного конкурсу на кращий музей бойової слави – передано бойові прапори частин – визволителів Кременчука як символи честі й військової доблесті; створено унікальний музей військової техніки під відкритим небом у парку Миру.
Поточного року напередодні 66-ї річниці визволення Кременчука від фашистських загарбників районна влада ініціювала проведення естафети пам’яті вулицями району, які мають назви, пов’язані з іменами героїв чи подіями того часу. У період з 11 до 23 вересня актив 13 рад громадського самоврядування населення за підтримки райвиконкому провели 12 святкових заходів під назвою «Свято вулиці».
Право розпочати естафету надали вулиці 29 Вересня – саме цього дня 1943 року й відбулося остаточне звільнення Кременчука від фашистської окупації. Вулиця має давню й цікаву історію, яка сягає декількох століть. За твердженням краєзнавців, її з Городової перейменували на бульвар Пушкіна – на честь того, що поет двічі відвідував Кременчук. На цій вулиці колись знаходилися кабінети відомих лікарів, товариство допомоги народним училищам Кременчука та Крюкова, Міжнародний Санкт-Петербурзький комерційний банк. Тут височіли найкрасивіші будинки міста – Пушкінська народна аудиторія та будинок мирових суддів. У народній аудиторії було відкрито першу в місті народну бібліотеку. Там проходили вистави, концерти, виступали відомі письменники, поети, грали видатні піаністи Антон Рубінштейн і Сергій Рахманінов.
Під час визволення Кременчук зруйнували майже вщент. Єдиною вцілілою спорудою на бульварі Пушкіна було приміщення колишнього польського костелу, де нині знаходиться Свято-Миколаївська церква УПЦ Київського патріархату. 1983 року на честь 40-річчя визволення міста частину бульвару Пушкіна назвали вулицею 29 Вересня. Саме нею першим і прорвався до міста танковий батальйон під керівництвом капітана Шота Гагурішвілі за підтримки авіації та артилерії, закріпивши червоний прапор на Будинку друку. Зараз там знаходиться пам’ятник воїнам-визволителям.
Історію рідної вулиці досить цікаво було почути теперішнім мешканцям, які й зібралися на урочисте свято на тому відрізку, де зараз разташовані міське управління міліції та обласний госпіталь для ветеранів й інвалідів ВВВ. В урочистостях взяли участь голова Автозаводської районної ради, почесний громадянин Кременчука Володимир Коваленко, депутати міської та районної рад, визволителі Кременчука Микола Дорошенко і Євген Георгієв, представники громадськості, курсанти льотного коледжу, учнівська молодь.
Свято у супроводі духового оркестру військового гарнізону було щирим і емоційним, спогади ветеранів чергувалися з виступами учасників художньої самодіяльності.
За подібним сценарієм ініціатори естафети провели й інші свята, які влаштували для мешканців вулиць Олександра Матросова, Генерала Родімцева, Сидора Ковпака, Героїв Сталінграда, Маршала Рокоссовського, Олега Кошового, провулку Солдатського, провулку Героїв Бреста та ряду інших.
“Зоря Полтавщини”, 29_09_09, 2 стор.
Поточного року напередодні 66-ї річниці визволення Кременчука від фашистських загарбників районна влада ініціювала проведення естафети пам’яті вулицями району, які мають назви, пов’язані з іменами героїв чи подіями того часу. У період з 11 до 23 вересня актив 13 рад громадського самоврядування населення за підтримки райвиконкому провели 12 святкових заходів під назвою «Свято вулиці».
Право розпочати естафету надали вулиці 29 Вересня – саме цього дня 1943 року й відбулося остаточне звільнення Кременчука від фашистської окупації. Вулиця має давню й цікаву історію, яка сягає декількох століть. За твердженням краєзнавців, її з Городової перейменували на бульвар Пушкіна – на честь того, що поет двічі відвідував Кременчук. На цій вулиці колись знаходилися кабінети відомих лікарів, товариство допомоги народним училищам Кременчука та Крюкова, Міжнародний Санкт-Петербурзький комерційний банк. Тут височіли найкрасивіші будинки міста – Пушкінська народна аудиторія та будинок мирових суддів. У народній аудиторії було відкрито першу в місті народну бібліотеку. Там проходили вистави, концерти, виступали відомі письменники, поети, грали видатні піаністи Антон Рубінштейн і Сергій Рахманінов.
Під час визволення Кременчук зруйнували майже вщент. Єдиною вцілілою спорудою на бульварі Пушкіна було приміщення колишнього польського костелу, де нині знаходиться Свято-Миколаївська церква УПЦ Київського патріархату. 1983 року на честь 40-річчя визволення міста частину бульвару Пушкіна назвали вулицею 29 Вересня. Саме нею першим і прорвався до міста танковий батальйон під керівництвом капітана Шота Гагурішвілі за підтримки авіації та артилерії, закріпивши червоний прапор на Будинку друку. Зараз там знаходиться пам’ятник воїнам-визволителям.
Історію рідної вулиці досить цікаво було почути теперішнім мешканцям, які й зібралися на урочисте свято на тому відрізку, де зараз разташовані міське управління міліції та обласний госпіталь для ветеранів й інвалідів ВВВ. В урочистостях взяли участь голова Автозаводської районної ради, почесний громадянин Кременчука Володимир Коваленко, депутати міської та районної рад, визволителі Кременчука Микола Дорошенко і Євген Георгієв, представники громадськості, курсанти льотного коледжу, учнівська молодь.
Свято у супроводі духового оркестру військового гарнізону було щирим і емоційним, спогади ветеранів чергувалися з виступами учасників художньої самодіяльності.
За подібним сценарієм ініціатори естафети провели й інші свята, які влаштували для мешканців вулиць Олександра Матросова, Генерала Родімцева, Сидора Ковпака, Героїв Сталінграда, Маршала Рокоссовського, Олега Кошового, провулку Солдатського, провулку Героїв Бреста та ряду інших.
“Зоря Полтавщини”, 29_09_09, 2 стор.
Рубрика: 
