Цей святий шанується в Православній Церкві як покровитель воїнів та як цілитель. Дане йому при народженні ім’я Пантолеон перекладається як “лев у всьому”, дане при хрещенні – Пантелеймон – означає “всемилостивий”. Пам’ять святого православні віряни  вшановують 9 серпня.
Він народився у Нікомидії (місто в Малій Азії, нині – Ізміт у Туреччині) в сім’ї знатного язичника Євсторгія. Мати,  Еввула, хотіла виховати сина в християнській вірі, але рано померла. Батько віддав його в язичницьку школу, закінчивши яку, юнак став учнем знаменитого лікаря Євфросина. Слава про його здібності швидко дійшла до імператора Максиміана (284–305), і той захотів бачити Пантолеона при своєму дворі.
Десь у цей час талановитий юнак познайомився зі святим Єрмолаєм, який разом із двома іншими пресвітерами таємно проживав у Нікомидії (їм вдалося вціліти після спалення 20 тисяч християн в Никомидійській церкві в 303 році). Рішення про прийняття християнства Пантолеон прийняв після того, як за його молитвою Господь оживив померлу від укусу єхидни дитину, а отруйного гада знищив. Юнак був охрещений святим Єрмолаєм з ім’ям Пантелеймон.
Після смерті батька цілитель присвятив своє життя убогим і жебракам. Він безкорисливо лікував усіх, хто до нього звертався, відвідував у темницях в’язнів. Незабаром і бідні, й багаті хотіли лікуватися тільки в нього. Заздрісники вирішили помститися Пантелеймону й донесли імператору, що святий лікує християнських в’язнів. Максиміан умовляв його принести жертву ідолам, але цілитель безстрашно сповідав себе християнином. Його піддавали щонайстрашнішим тортурам, та великомученик залишався непохитним. Коли Пантелеймону відсікли голову, з рани потекло молоко, а маслина, до якої він був прив’язаний на момент смерті, вкрилася плодами. Багато свідків подвигу мучеництва Пантелеймона увірували в Христа. Це сталося у 305 році. Тіло святого, кинуте в багаття, залишилося неушкодженим і було поховане християнами.
Святі мощі подвижника частинками розійшлися по всьому християнському світу. Чесна глава знаходиться на Афоні, в монастирі на честь великомученика Пантелеймона. Ім’я святого великомученика прикликається при звершенні таїнства соборування, під час освячення води, в молитвах за хворих. Ікони з його зображенням є у кожному храмі, а також у багатьох вірян удома.
Наші пращури глибоко шанували святого Пантелеймона вже в ХІІ столітті. Великий князь Київський Ізяслав, у святому хрещенні Пантелеймон (близько 1097 – 1154), носив шолом із зображенням великомученика. У народі вірили, що найцілющіше зілля можна назбирати саме в день шанування пам’яті святого.

Підготувала
Ярослава ЦВІЛЕНЮК.