Коли до квартири гадячанина Ігоря Жадька принесли повістку до армії за мобілізацією, його не було вдома. Але вже наступного дня він пішов до військкомату, не ховаючись, не шукаючи приводу уникнути військової служби, а щоб віддано і по-синівському захищати рідну землю. А 19 червня він повернувся. Назавжди. У той день зібрався увесь райцентр, щоб віддати шану та провести Захисника України, свого Героя в останню путь…
Народився Ігор Жадько 1 березня 1976 року в Гадячі. Навчався у Гадяцькій гімназії, а потім із відзнакою закінчив СПТУ-47, де здобув професію машиніста-тракториста. У 1994–1995 роках проходив строкову військову службу в Аеромобільних десантних військах Збройних сил України на посаді механіка бронетранспортера. Повернувшись до рідного дому, працював у будівельних організаціях.
14 лютого цього року він був мобілізований до Збройних сил України. Пройшовши спеціальний курс перепідготовки на Житомирщині, відправився боронити Україну – був направлений для виконання військових завдань у зону проведення АТО.
Загинув Ігор Жадько 15 червня поблизу Горлівки Донецької області під час виконання бойового завдання. У загиблого воїна залишилися батьки, дружина, 12-річна донька.
Провести Героя в останню дорогу прийшло багато мешканців міста, товариші, колеги, бойові побратими. Зі словами співчуття та скорботи до рідних загиблого Захисника України звернулися представники районної влади, депутати, військові.
* * *
Троє загиблих героїв і один зниклий безвісти – таким шокуючим є літопис війни на Донбасі для колективу вищого професійного училища № 7 Кременчука.  Днями там вшанували пам’ять двох випускників – Дмитра Назаренка і Олексія Древаля. Вони загинули в один день – 29 серпня минулого року – в Іловайському котлі. На будівлі училища встановлено меморіальну дошку. Автором скульптурної композиції виступив відомий у місті художник Сергій Брильов. На скорботний мітинг запросили рідних загиблих Героїв.
– Дмитро Назаренко, Олексій Древаль – чудові хлопці, чудові люди, які з перших днів пішли на війну, – наголосив депутат обласної ради, директор ВПУ № 7 Микола Несен. – Вони захищали не лише свої родини, а й нас з вами. Ми пишаємося мужністю своїх випускників, котрі ціною власного життя боронили Україну. Вічна їм пам’ять і низький уклін батькам!
Обидва Герої нагороджені орденами “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно), їхні імена внесено до Почесної Книги Пам’яті Полтавщини.
Освячення меморіальної дошки здійснив настоятель Свято-Миколаївського собору отець Володимир. Викладачі та студенти училища разом із рідними загиблих хвилиною мовчання вшанували їхню пам’ять. Як розповів Микола Несен, незабаром планується встановити меморіальні дошки іншим випускникам училища – Антону Кирилову та Ігореві Ткаченку, які теж закінчили цей навчальний заклад. Вони також потрапили в Іловайський котел…
Вічна пам’ять Героям і Царство Небесне!

Ілона БОГАЧ
Антон ПИСАРЧУК
Журналісти