Усе у нашому житті минає швидко, тим паче, якщо йдеться про свято, зазначив на урочистостях із нагоди закриття ІІ міжнародного театрального проекту “Зоряний шлях” голова експертної ради, президент Українського Центру “UNIMA-Україна”, завідувач кафедри акторського мистецтва та режисури театру ляльок Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені          І. Карпенко-Карого, професор, заслужений артист України Леонід Попов.
– Але воли, які були запряжені два роки тому, йдуть своїм зоряним шляхом, що веде нас до найкращих почуттів і здійснення задумів. Бо наше мистецтво – космічне, і ця назва фестивалю, “Зоряний шлях”, дає нам усі підстави для нових відкриттів. Попереду ми побачимо тут ще більше обдарованої творчої молоді. Це – наше майбутнє. Тож маємо тягти свого плуга, запряженого у ці воли, в нашу творчість…
Нагадаємо, що символом фестивалю два роки тому полтавські митці обрали вола, який іде з глибин віків Чумацьким Шляхом і запалює нові зірки талантів. Скульптурки цієї симпатичної тварини, на обох рогах якої – палаючі свічки, що символізують зорі, вже стояли на сцені, чекаючи своїх володарів – переможців фестивалю у різних номінаціях. А ті згодом одержали їх разом із дипломами проекту.
Але починалося свято прем’єрним показом вистави             для дорослих “Івасик-Телесик” Полтавського академічного обласного театру ляльок, який на рідній сцені кілька днів тому і відкривав творчий проект, вітаючи гостей та колег із семи країн. Оригінальну подачу цієї всім відомої казки запропонували наші гості – режисер-постановник Оксана Дмітрієва і художниця Наталія Денисова, втіливши цікавий задум разом із полтавськими артистами.
Свято прощання – то вже і свято спогадів про п’ять чудових днів, які були насичені переглядами фестивальних вистав, майстер-класами досвідчених митців, творчими зустрічами і відкриттями від самого ранку й до пізнього вечора. Окрім того, у рамках фестивалю в Полтаві при підтримці грузинської общини Полтавщини було проведено День Грузії. Вечорами на полтавській вулиці Жовтневій відбувалися вистави просто неба, де глядачами ставали навіть випадкові перехожі. Несподівана ідея – еко-вистава “Дерево казок” у Полтавському дендропарку, яку показали, як і вуличні вистави на Театральній площі, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені            І. Карпенка-Карого. Вони ж підготували і музичний жартівливий виступ про фестиваль та його учасників на вечір прощання.
Наші гості знають про непрості випробування, які нині переживає Україна, тож використали нагоду висловити свою підтримку дружньому народові і його справжнім героям. А ще митці із Грузії, Литви, Естонії, Болгарії,  Вірменії та Ірану зізнавалися, що полюбили наше місто і полтавських глядачів, з якими їм було цікаво спілкуватися в ході вистав і численних зустрічей. Вони по-справжньому захоплювалися організаторськими здібностями “красивої тендітної жінки”, яка зуміла всіх згуртувати й на високому рівні провести уже другий фестиваль – йдеться, звісно ж, про директора Полтавського академічного обласного театру ляльок Ірину Чернікову.
Дипломи і статуетки вола в різних номінаціях одержали: за кращу режисерську роботу – Оксана Дмітрієва (вистави “Майська ніч” (Харківський державний академічний театр ляльок ім. В.А.Афанасьєва) та “Івасик-Телесик” (Полтавський академічний обласний театр ляльок); за кращу сценографію  – Наталія Денисова (у тих же виставах); за краще музичне оформлення – Юрій Шевченко (вистава “Українські переспіви” Київського приватного театру ляльок “Равлик”); за кращу жіночу роль – Наталія Брижань (вистава “Стара Вітряниця” Хмельницького академічного обласного театру ляльок); за кращу чоловічу роль – Урмас Аллік (вистава “Жага” Творчого об’єднання “Teine Laine” (Таллінн, Республіка Естонія); за краще виконання жіночої ролі  2-го плану – Дайва Барзінскіене (вистава “Карлик Ніс” Паневежського мандрівного театру ляльок (Республіка Литва); за краще виконання чоловічої ролі 2-го плану – Тарас Іванків (вистава “Небилиці про Курочку Рябу” Тернопільського академічного театру актора і ляльки); за кращу режисерську роботу – Марина Назаренко (вистава “Дерево казок” (Київський національний університет театру, кіно та телебачення ім. І. Карпенка-Карого) та “ВінВонаЖиття” (театр “PaperWall”).
Полтавський академічний обласний театр ляльок також одержав статуетку і диплом за драматургію ІІ Театрального проекту “Зоряний шлях”. А полтавську артистку Марину Біблу  відзначили за автентичність фольклорної інтонації у виставі “Івасик-Телесик”.
Додатковими призами за рішенням експертної ради було нагороджено ще кілька колективів та артистів.
Завершувалося свято на майданчику біля Палацу Казок феєричним виступом ансамблю “Живі барабани” Полтавської дитячої музичної школи №1 під керівництвом директора школи Євгена Дудника. І – сподіванням на зустріч через два роки знову в Полтаві.

Марія ВІТРИЧ
Журналіст