Сівбу ранніх зернових і зернобобових культур у сільськогосподарському виробничому кооперативі “Злагода” Полтавського району практично закінчили до Великодня. Останнім, уже після свят, лягло в добре зволожений грунт насіння однорічних трав. Загалом же в СВК посіяли понад 1050 гектарів ранніх культур, зокрема це ячмінь, горох, одно- та багаторічні трави. Трохи більше 1050 гектарів займає озима пшениця, а попереду в аграріїв сівба кукурудзи на силос та зерно, загалом 900 гектарів, і близько 600 гектарів соняшнику.

Цього року в агроформуванні використовують насіння тільки вітчизняного виробництва, яке майже не здорожчало в ціні. Купували еліту й високорепродуктивний посівний матеріал, розповідає головний агроном господарства Анатолій Науменко. Висока вартість міндобрив не сприяла внесенню останніх на поля у необхідній кількості, з тієї ж причини не були підживлені й усі площі озимини. Натомість щорічно в господарстві вноситься в грунт близько 20 тисяч тонн органічних добрив. Адже окрім рільництва тут займаються тваринництвом: утримують дійне стадо, свинопоголів’я та птицю.
Загалом минулого року в СВК урожай отримали не такий, як планували, але все зібрали вчасно і, як усі добрі господарі, виручені кошти спрямували на закупівлю витратних матеріалів на рік нинішній.
– Ми, як і всі селяни, звісно ж, хотіли б продавати все, що виробляємо в агроформуванні, за значно вищими цінами, та оскільки потреба в обігових коштах настає раніше, аніж зростає вартість сільгосппродукції, доводиться реалізовувати збіжжя, не дожидаючи пікових цін, – каже директор СВК “Злагода” Віталій Масляк. – Скажімо, найвигідніше ми продали минулорічний соняшник, тримали його до останнього, продавали невеликими партіями, а в березні цього року, коли ціна на цю культуру склалася досить пристойна, – реалізували. І завдяки соняшнику нам вдалося скупитися на весняну посівну, ми придбали вдосталь пально-мастильних матеріалів, частину гербіцидів і насіння. Техніка в нас переважно та, що дісталася у спадок із радянських часів, також орендуємо агрегати співвласників майна кооперативу. Вся техніка відремонтована, люди працюють добросовісно. Наші механізатори мають золоті руки, уміють і ремонтувати, і працювати, відповідно й зарплату отримують пристойну. Наприклад, за минулий рік середня зарплата тракториста склала 5270 гривень за місяць.
Незважаючи на нинішню непросту ситуацію в державі, трудовий колектив “Злагоди” не опускає рук. Тут працюють на майбутній результат, а в планах – подальший розвиток і поліпшення показників господарювання за рахунок інтенсифікації виробництва. Якщо кількість корів і не збільшиться, то їхня продуктивність має зрости обов’язково, бо за нинішніх реалій інакше не вижити, вважає керівник агроформування Віталій Масляк. За умов застосування відповідних технологій, які здешевлюють собівартість виробництва м’яса, зараз вигідно вирощувати свиней, тому в господарстві спрямовують зусилля на поліпшення племінної справи, є високий попит на інкубаційні яйця – працюють на цьому напрямку. І так практично в усіх питаннях.
В усьому розраховують тільки на себе, на свої можливості, хоча було б добре, якби і держава пам’ятала та підтримувала своїх годувальників. Найбільше ж нині тривожить аграріїв зростання цін на пальне, гербіциди, імпортне насіння й водночас – низькі закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію.
– Якби держава робила те, що обіцяє, агроформування почувалися б більш упевнено. І перш за все держава мала б бути потужним гравцем на ринку зерна, встановлювати відповідні ціни на збіжжя, а виробники підтримають завжди, – переконаний Віталій Масляк.
Слід додати, що СВК “Злагода” працює самостійно, без інвесторів, має близько 200 засновників. Господарство підтримує соціальну сферу населених пунктів, де орендує землі, надає допомогу закладам освіти, культури, медицини, культивує спорт. Це, мабуть, єдине агроформування в Полтавському районі, яке розраховується за оренду земельних паїв виключно грошима, а 5 відсотків виплат “на руки” – це понад 6 тисяч гривень. Виплачують тут гроші й за майнові паї. Словом, як працюють, так і мають. Можливо, саме тому на добре доглянуті лани “Злагоди” недобрим оком поглядають деякі недоброзичливі сусіди, які за подвійну вартість скуповують вступні пайові внески, тобто право голосу членів кооперативу. Та селяни, хоча люди й довірливі, не надто поспішають за ласими сусідськими обіцянками, залишають свої земельні й майнові паї у “Злагоді”, де відчувають себе повноцінними господарями землі, на якій працюють і яка є для них основою життя.

√ Механізатори Олександр Конєв, Сергій Луцик, Олександр Михайлюк.

Людмила ДАЦЕНКО.