Цієї неділі, 26 квітня, тисячі людей прийдуть до храмів, щоб згадати у молитвах співвітчизників, які навесні 1986 року взяли на себе перший і найстрашніший удар радіоактивної катастрофи. Вони приборкали смертоносну стихію, протиставивши їй свою мужність і відданість Вітчизні, рідній землі, професії. Багато героїв тієї війни з “мирним” атомом у перші ж роки відійшли в засвіти, посиротивши дітей і сивих матерів. Їхній пам’яті присвячено десятки меморіалів, відкрито музейні кімнати, посаджено парки й алеї. Але ми в боргу перед приборкувачами атомного вогню не тільки як громадяни чи земляки. Як християни ми маємо молитися за упокій душ загиблих героїв та тисяч невинних жертв, яких здолали після опромінення хвороби; за втрачені з українських реалій Прип’ять, Чорнобиль, Поліське та десятки й десятки поглинутих радіаційною пусткою сіл.
Не поскупімося на кількадесят хвилин вихідного дня і прийдімо до храму, щоб пом’янути покійних, а також попросити у Бога помочі й захисту для живих. Для всіх, у чиїх родинах знають про чорнобильську біду не з газет чи кіно, а з власного болю.

Підготувала Ярослава ЦВІЛЕНЮК.