“Фіалка триколірна – дуже поширена рослина. А які лікувальні властивості вона має? Чи можна використати фіалку для лікування недуг сечостатевої системи?”
К.М.ХРИСТОФОР.

Заготовляють фіалку триколірну під час цвітіння. Зрізують її серпами або косять. Сушать на горищах чи у сушарках. Зберігають у паперовій тарі.
У траві фіалки триколірної виявлено близько 2,1 % флавоноїдів, рутин, віолантин, вітексин, ізовітексин, орієнтин, ізоорієнтин, віценін, ізокверцитрин, лейкоантоціаніди, віоланін, сапонаретин тощо, у квітках – антоціанові глікозиди (віоланін, 3-глікозид дельфінідину, 3-глікозид пеонідину), каротиноїди (b-каротин, віолоксантин, зеаксантин, ауроксантин), сапоніни (14,8 %), урсолову кислоту (понад 6 %), слизисті та дубильні речовини, вітамін С. Знайдено також летку олію (0,01 %).
Препарати фіалки триколірної проявляють сечогінну, відхаркувальну та тонізуючу дію. Їх призначають при гострих та хронічних захворюваннях дихальних шляхів, захворюваннях нирок, сечового міхура, сечоводів, при нефролітіазі, обмінному поліартриті. Вони широко застосовуються у дерматологічній практиці, особливо при кропив’янці, псоріазі та екземі. Надмірне вживання препаратів фіалки триколірної може спричинити пронос, нудоту та блювання.
Беруть столову ложку подрібненої рослини, заливають склянкою окропу, настоюють 2 години. П’ють по 100 мл тричі на добу за 30 хвилин до їди.
Для лікування запальних захворювань сечостатевої системи поєднують препарати фіалки триколірної з травою вересу звичайного, квітками глоду колючого, травою споришу звичайного, квітучими кошиками цмину піскового, травою материнки звичайної у  співвідношенні  2 : 4 : 2 : 4 : 2 : 2.  Беруть 2 столові ложки суміші, заливають склянкою окропу, настоюють 4 години. П’ють по 50 мл тричі на добу за 30 хвилин до їди.
Цей настій показаний також при свербцю, кропив’янці, псоріазі, затяжному бронхіті, особливо з астматичним компонентом. З нього роблять примочки до враженої поверхні шкіри при гноячкових висипах, псоріазі, фурункульозі, бешисі, екземі.