Мучениця перших століть християнства свята Тетяна особливо шанується в Православній Церкві. 12 січня (25 за новим стилем) 226 року вона віддала життя за віру в Христа, залишившись незламною перед язичницьким судом і жорстокими мучителями. Тетяна була римлянкою, росла в багатій і знатній сім’ї. Її батько тричі обіймав посаду консула. Родина сповідувала християнство й виховувала свою дочку в благочесті. Досягнувши повноліття, Тетяна вирішила не виходити заміж, а присвятити себе служінню Богу. За своє добродійне життя вона була призначена дияконисою (особлива категорія жінок в стародавній церкві I–VIII століть) в одному з римських храмів. Головною її турботою було піклування про хворих і бідних.
Коли в імперії почалися жорстокі гоніння на християн, Тетяна була схоплена й приведена в храм Аполлона, де її намагалися змусити поклонитися статуї язичницького бога. За переказами, вона прочитала молитву до Іісуса Христа, і землетрус зруйнував статую Аполлона та частину храму. Після цього Тетяну піддали страшним тортурам, але вона терпіла їх мужньо і молилася за своїх мучителів, щоб Господь відкрив їм “духовні очі”. Раптом кати побачили, що чотири ангели оточили святу й відводили від неї удари. Почули язичники також Глас із Небес, звернений до святої мучениці. Вражені, вони увірували в Христа і впали до ніг святої Тетяни, просячи у неї прощення. Після цього їх стратили інші язичники.
Святу Тетяну катували кілька днів. Але рани її чудесним чином зникали, й вона знову стояла перед судом здорова та ще більш сяюча і прекрасна, ніж раніше. За силою її молитви були зруйновані статуї Діани і Зевса, а голодний лев замість очікуваної розправи над християнкою лагідно лизав їй ноги. Загинула свята Тетяна та її батько від меча, мучителі відтяли їм голови.
З ХVІІІ століття свята мучениця Тетяна Римська шанувалася як покровителька православного студентства. У світському варіанті ця традиція існувала в радянські часи, тож люди старшого покоління мають чимало спогадів про святкування Дня Тетяни. Відзначали його весело, не згадуючи, на жаль, ні про подвиг мучениці, ні про молитви до неї. Нині, звертаючись до святої про заступництво, варто пам’ятати, що її життя є для християн прикладом непохитної віри в Іісуса Христа, що ніякі страждання не змусили її зректися Спасителя.

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.