В  умовах затяжної осені та надто теплої зими загострилася проблема розповсюдження мишоподібних гризунів. Так, спеціалістами фітосанітарної служби було виявлено сліди полівок не лише на багаторічних травах минулих років та узбіччях шляхів, а й на посівах озимих культур урожаю наступного року. Тож очевидно, що посівам озимих культур і багаторічних трав відчутної шкоди гризуни завдали уже восени. В результаті за зиму шкідники можуть істотно зрідити посіви озимих колосових, озимого ріпака й багаторічних трав. Недооцінювати шкоду їхньої діяльності не варто.
Незважаючи на порівняно малі розміри тіла, гризуни потребують великої кількості їжі. Наприклад, доросла звичайна полівка упродовж доби з’їдає до 40 грамів соковитого корму. Гуртова ж полівка споживає таку кількість корму, що майже в півтора разу перевищує вагу її власного тіла.
Для визначення потреби проведення захисту посівів від мишоподібних гризунів потрібно систематично обстежувати поля й обліковувати відкриті нори і колонії шкідників, що зараз, власне, і продовжують робити працівники фітосанітарної служби.
Для ефективного знешкодження мишоподібних гризунів потрібно запроваджувати комплекс агротехнічних, хімічних та біологічних заходів. Помічено, що на полівок особливо негативно впливають агротехнічні заходи. У результаті ретельного та своєчасного збирання врожаю зернових культур полівки взимку залишаються без їжі, що стримує їхнє розмноження. Навпаки, втрати урожаю під час збирання, поверхневий чи нульовий обробіток ґрунту, нехтування глибокою зяблевою оранкою, несвоєчасне прибирання пожнивних решток, повсюдне порушення сівозмін сприяють значному розмноженню та розселенню гризунів.
Найефективнішим засобом захисту від шкідливих гризунів є використання родентицидів у вигляді отруєних принад. Вони спрямовані на знищення або зменшення популяції гризунів до мінімального рівня.
У складських приміщеннях та інших закритих об’єктах пацюків і мишей можна знищити за допомогою відповідних препаратів. На фермах та в помешканнях їх знищують за допомогою отруєних принад. Упродовж року їх має сенс розкладати двічі: восени – після заповнення сховищ урожаєм – і навесні – до початку масового розмноження і розселення шкідників.
Літньої пори для принад використовують овочі, зокрема гарбузові культури, ефективні й водяні принади. У зимовий період у неопалюваних приміщеннях перевагу краще надавати незамерзаючим принадам. Хлібні ж можна використовувати упродовж року.
Згідно з “Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні” можна застосовувати такі препарати, як Бродісан-2,5 (г/л.р.), Ратиндан (0,5%), воскові брикети “Штору”. Ефективними є й препарати бактеріального походження, зокрема Бактероденцид. Він, до речі, безпечний як для людей, так і для свійських тварин та птахів.
Хочу наголосити, що збільшення чисельності мишоподібних гризунів у окремих господарствах не є випадковим. Як правило, в них не приділяється належна увага боротьбі зі шкідниками. Але ж не дарма є приказка: “Маленька мишка – великий клопіт”. Наслідки подібної недбалості можуть коштувати дуже дорого.

Василь БАГНО
Державний фітосанітарний
інспектор