Якщо у вашому помешканні душно, а взимку – ще й надто сухе повітря, було б непогано на підвіконнях розмістити одну або декілька шефлер. Ця рослина – справжня міні-фабрика з виробництва кисню, якого дуже не вистачає в кімнаті, де знаходяться комп’ютер й інша офісна техніка. До того ж вона сприяє оновленню іонного складу повітря, що дуже корисно для здоров’я. Американські психологи радять тримати шефлеру біля робочого столу або безпосередньо на ньому. Вони визначили, що їхнє пістряве листя різних відтінків зеленого позитивно впливає на робочий процес, зокрема стимулює уяву й дарує натхнення.
Свою назву рослина отримала від прізвища німецького ботаніка Крістіана Шефлера. Її ще називають “деревом-парасолькою”, адже форма листя справді нагадує цей аксесуар. У природі тропічний вічнозелений декоративний кущ родини аралієвих зустрічається в Східній Азії, Китаї, Японії й налічує до 150 видів. У природному середовищі шефлера виростає заввишки до 2 метрів, а в умовах кімнати може сягати 1 метра.
Головна цінність цієї екзотичної рослини – у декоративному листі. В нього цікаві як форма, так і плямисте забарвлення. А от квіти в шефлери абсолютно непривабливі, та й діждатися їх непросто – для цього потрібне достатнє освітлення.
Шефлеру вважають універсальною рослиною, бо вона гармонійно “вписується” в будь-який інтер’єр. До речі, пагони молодої шефлери доволі гнучкі, їх можна сплітати між собою для надання рослині ще більшої декоративності.
У догляді тропічна красуня доволі невибаглива. Єдине, що треба враховувати: в зимовий період полив скорочують – грунт у жодному разі не повинен бути перезволоженим. Потребує регулярного обприскування теплою водою, і в зимову пору – теж.
Пересаджують шефлеру нечасто – достатньо раз на 2 роки у горщик діаметром на 2–3 см ширше, ніж попередній. А от верхній шар грунту у вазоні (товщиною 1–2 см) треба міняти щороку. Це робиться так: спочатку рослину слід полити і дати грунтові трохи протряхнути. Потім застарілу спресовану землю треба акуратно вигребти (бажано робити це ложкою, аби не пошкодити корінці) й замість неї підсипати свіженької.
Шефлера – рослина, котра потребує формування крони. Але обрізати її треба обережно, намагаючись не торкатися зрізів, адже рослинний сік містить небезпечні для здоров’я сполуки. Після цієї процедури обов’язково необхідно ретельно вимити руки.
Вдало вибране місце розташування рослини – запорука її швидкого і повноцінного росту. Так, враховуючи те, що вона любить світло, найкраще розміщувати шефлеру на підвіконнях зі східного чи західного боків помешкання. Якщо ж їй не вистачатиме світла, вона витягуватиметься або може взагалі скинути все листя. Така ж реакція буде й на дефіцит вологи в повітрі, особливо в зимовий період.

Підготувала Галина БОЙКО.