Маю двадцятип’ятирічний досвід колекціонера сортів і селекціонера. Протягом цього часу мені вдалося зібрати чималу колекцію рідкісних овочевих, лікарських та екзотичних рослин. Читачі, котрі стежать за моїми публікаціями в періодиці, в тім числі й на шпальтах “Зорі Полтавщини”, мають можливість безкоштовно одержувати від мене новинки.
Цього разу хочу повідати про найкращі, на мій погляд, сорти помідорів. Через мою земельну ділянку пройшли сотні сортів помідорів з усього світу. Я ж відбирав найкращі, найурожайніші з них, які витримали випробовування в екстремальних погодних умовах, росли на різних грунтах, від супіщаного до солоного. Я випробовував їх стійкість до збудників різних хвороб і врешті-решт відібрав сорти, стійкі до фузаріозу,   кладоспарозу, фітофторозу, кореневих та стеблових гнилей, бурої плямистості листків, а також до стресових факторів.
Тож не можу не згадати такі низькорослі помідори, як Красавчик, Слива тигрова, Золота теща, Гуллівер, Конус, Смугасте серце, Лєра. Вони гідні того, щоб рости на кожному городі. Про деякі інші хотілося б розповісти докладніше, щоб уже зараз, коли є час, городники-любителі змогли знайти їх насіння або ж замовити у мене.
Вождь червоношкірих. Дійсно, це – вождь серед низькорослих томатів! Кущ має висоту всього 60 сантиметрів, а на них – величезні, до 700 грамів, круглі червоні плоди. Вони солодкі, м’ясисті й, звичайно, гарні. Сорт середньоранній, а тому ви зможете насолоджуватися смаком цих томатів майже до осені.
Пори року. Дуже урожайний середньостиглий сорт, плоди якого сягають 400 грамів, вони гарні, м’ясисті й солодкі, рожевого відтінку. Цей сорт легко росте на будь-якому грунті у теплицях і на відкритому повітрі.
Буян жовтий. Вочевидь сорт назвали через “буйні” врожаї. Кущі настільки обліплені довгими жовтими солодкими сливками, вага кожної – по 200 грамів, що й листя не видно. До речі, в томатах такого забарвлення багато бетакаротину, який запобігає швидкому старінню, знижує ризик появи серцево-судинних захворювань.
Є в мене ще один сорт – Жара. Мені його вдалося отримати від мого американського товариша. Сорт відповідає назві: він надзвичайно посухостійкий, переносить велику спеку (35–40 °С) й при цьому дає надзвичайно рясний урожай. До речі, сорт Жара – надранній: від появи сходів до отримання урожаю в середньому минає всього 68 днів. Стиглі плоди – червоні, круглі, вага – до 300 грамів, соковиті та смачні.
Але найбільше мені подобаються все-таки високорослі сорти, бо коли “низькорослики” вже не дають плодів, ці все родять і родять. Серед них – багато сортів, які цвітуть, доки не вдарить мороз. Це – відомі Сливка гігант, Томатний король, Вельможа, Око дракона, Синій, Беркл, Білоруські роси, Зірка Техасу, Скала, Зимове черрі.
Рожевий волохатий кабан. Цей сорт – справжнє диво природи: плоди рожеві з жовтими смужками та ще і вкриті легеньким пушком (звідси – й назва). Сорт середньостиглий, плоди з приємним смаком, дуже корисні, не алергенні, а родить їх стільки, що усі неможливо зібрати. Сорт годиться для відкритого грунту та теплиць.
Мега Мері – сорт теж американського селекціонера – здивував мене і своєю незвичайною красою, і величиною плодів, адже деякі помідори важать більше двох кілограмів. Ними неможливо намилуватися – круглі, червоні, з розтягнутим плодоношенням, нічим не хворіють. Кущ, який сягає 160 сантиметрів, міцний і товстий, тому витримує велику вагу, адже плодів родить багато. Сорт холодостійкий: у жовтні, коли були заморозки, плоди не померзли і продовжували радувати своїм солодким приємним смаком.
Зимове черрі. Плоди, як і годиться, невеликі, до 25 грамів, ростуть гронами, в кожному з яких налічується до 60 помідорчиків. А цих грон на одному міцному кущеві – не перелічити! Найголовніше, що плоди зберігаються до Нового року і навіть довше. Вони дуже солодкі, червоного кольору, стійкі до різних помідорних захворювань. Висота куща – 1 метр.
Ще розповім про помідори синюватого відтінку, яких у мене багато сортів і які я дуже люблю. Один із них – Роза квітів індіго. Таку красу мало хто бачив. Це середньостиглий сорт із листям, схожим на картопляне (не дарма ж бо родичі!). Плоди в технічній стиглості – синьо-чорні, а в біологічній – сині, аж чорні, з блідо-червоною цяточкою на нижній частині плоду – екзотичні й незвичайні. Висота куща – 120 сантиметрів. Плоди звисають ваговитими кетягами по 10–12 штук. Кожен помідор вагою до 80 грамів, солодкий. У плодах є велика кількість лікопену-антиоксиданту. який захищає клітини організму від руйнування високоактивними вільними радикалами. Це – міцний протираковий захист.
До речі, лікопен знижує кількість “поганого” холестерину і запобігає розвитку атеросклерозу, а також серцево-судинним захворюванням, що так важливо нині. До речі, міститься він не тільки в свіжих помідорах, а й у томатному соку, пасті та соусах. Тож, посадивши Розу квітів індіго, ви не тільки отримаєте профілактичні ліки від багатьох захворювань, а й здивуєте своїх знайомих, якщо вони ще не бачили таких дивних плодів і не куштували їх. Плоди не втрачають своїх цілющих властивостей навіть при заморозках.
Якщо вас зацікавив сорт Роза квітів індіго, то я із задоволенням вишлю насіння – безкоштовно. Тільки не забудьте, будь ласка, покласти в свого листа конверт зі зворотною адресою.
Моя адреса: вул. Моргуна, 30,  с. Мишурин Ріг Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. Поштовий індекс – 51610.

Олександр КРІПАК
Учений-агроном