Ми звикли думати, що спорт – це завжди добре і чим раніше почнеш ним займатися, тим краще. Але неправильно підібраний вид спорту може зашкодити здоров’ю, особливо дітям, які попередньо не пройшли обстеження у лікаря. Докладніше про користь і ризики спортивних навантажень розповів завідуючий відділом спортивної медицини обласного лікарсько-фізкультурного диспансеру Олександр ШТЕПА.

– Олександре Івановичу, як Ви оцінюєте загальну ситуацію з дитячим спортом та фізичним вихованням?
– На жаль, дитячий спорт занепадає, безкоштовних спортивних закладів залишилося мало. З’являється багато приватних секцій, гуртків, але створені там умови не завжди відповідають нормативним вимогам, не скрізь працюють професійні тренери. У загальноосвітніх закладах особливо складно доводиться дітям, які за станом здоров’я потрапляють до спеціальних спортивних груп. Далеко не в усіх школах для них проводять окремі заняття, максимум – розминка з однокласниками. Решту часу багато з них проводять, сидячи на лавці. Таке ставлення провокує відчуття неповноцінності, а страх перед можливими навантаженнями тільки погіршує ситуацію. От і виростає невпевнена в собі, хвороблива людина, не здатна повноцінно працювати, відстоювати свої інтереси і захищати свою державу.
– Який бачите вихід?
– Не варто думати, що це – замкнене коло. Таким дітям потрібно зайнятися лікувальною фізкультурою і поступово, в міру покращення загального стану, починати заняття спортом, щоб відновити здоров’я, наздогнати ровесників і врешті-решт перейти до основної групи. Для цього потрібно займатися фізкультурою значно частіше, ніж на уроках у школі, але при помірній інтенсивності, без перевантажень, щоб не допустити зриву адаптаційних можливостей організму.
– Чи завжди спортивні заняття безпечні для здорових дітей?
– Спорт поділяється на дві категорії – любительський і високих досягнень. Любительський спорт, якщо він правильно підібраний, є оздоровчим. А от спорт високих досягнень передбачає дуже інтенсивні тренування, внаслідок чого тіло людини працює наднормово, з великими перевантаженнями. Часто природні процеси навіть штучно пришвидшуються хімічними препаратами. Перш ніж підштовхувати дитину на цей шлях, батьки мають добре подумати, порадитися з фахівцями, лікарями.
При цьому системне і правильне фізичне навантаження однозначно корисне, воно зміцнює організм, покращує стан м’язової, кісткової, серцево-судинної та нервової систем, навіть посилює імунітет. На жаль, діти зараз мало рухаються, годинами просиджують за комп’ютером, домашніми завданнями. Гіподинамія провокує багато недуг, які раніше не вважалися дитячими. Масовий любительський спорт – чи не єдиний вихід у боротьбі з гіподинамією.
– Заняття якими видами спорту не потребує медичних обстежень?
– Хіба що шашки і шахмати. Ідеального і безпечного спорту для всіх не існує. До кожного виду в кожному випадку слід підходити індивідуально. Навіть за всіма параметрами таке корисне на перший погляд плавання може нести загрозу здоров’ю, якщо ваша дитина має патології, скажімо, вуха, горла чи носа…
– Чи є загальні рекомендації з цього приводу?
– Загалом найбільш корисними для дошкільнят і молодших школярів є ті види спорту, які розвивають координацію, гнучкість, пластичність: біг, плавання, гімнастика тощо. Силовими видами спорту (бодібілдингом, армрестлінгом, боксом) варто займатися тільки з дозволу лікаря. У дошкільному віці дитину бажано привчати до спорту в легкій ігровій формі: не лише в спеціалізованих закладах, а й удома.
Особливо обережно і виважено слід обирати види спорту в період інтенсивного росту і статевого дозрівання (у дівчат це 11–13 років, у хлопців – 14–16). Неправильне навантаження в цей період може спровокувати порушення гормонального фону, зупинку росту, загальне ослаблення організму. Слід врахувати бажання підлітка, стан здоров’я, природні можливості. Виховання у дитині спортсмена, лідера повинне бути послідовним. Фахівці нашого закладу допоможуть уникнути помилок при виборі оптимально корисного виду спорту в кожному конкретному випадку. Лікарсько-фізкультурний центр знаходиться у Полтаві за адресою: вул. Шевченка, 23 (на території обласної клінічної лікарні імені М.В. Скліфосовського).

Роман БРОВКО,
студент-практикант ПНПУ ім. В.Г. Короленка.