У  Карлівському районі зберегли мережу позашкільних закладів. На базі загальноосвітніх шкіл працюють майже 120 гуртків науково-технічного, еколого-натуралістичного, туристсько-краєзнавчого, естетичного, спортивного напрямків, які відвідують понад 1800 школярів і дошкільнят.

П’ятдесятип’ятиріччя відзначає у нинішньому навчальному році дитяча музична школа. Нині тут опановують нотну грамоту 180 учнів. Викладачі горді тим, що збільшилася кількість вихованців, які займаються мистецтвом. Діють відділи: фортепіанний, народно-оркестровий, вокально-теоретичний, художньо-хореографічний. Тобто рамки школи ширші, ніж суто музичний профіль. Діти пільгових категорій навчаються безкоштовно, розповіла заступник директора Карлівської ДМШ Олена Мреква.
За кошти районного бюджету в співпраці з відділом культури зроблений ремонт закладу. В музичній школі діють чимало творчих колективів, які є учасниками районних заходів, гідно представляють Карлівку на обласному і вищому рівнях. Серед них – народний інструментальний ансамбль викладачів “Мелодія”, вокальний жіночий ансамбль “Гармонія”, зведений хор, де співають 65 учнів, учнівський вокальний колектив, фортепіанні дуети, зразковий хореографічний ансамбль народного танцю “Світанок”, тріо й ансамблі скрипалів, акордеоністів, гітаристів, саксофоністів та інші.
Пишаються тут успіхами вихованців. Другу премію на міжнародному інструментальному конкурсі Євгена Станковича у Києві посів фортепіанний дует учнів Карлівської музичної школи – Марк Танцура і Дар’я Сириця. Вони ж стали переможцями міжнародного фестивалю-конкурсу “Сонце, радість, краса” у Болгарії. Анастасія Єременко виборола друге місце на обласному конкурсі “Юний віртуоз Полтавщини” по класу саксофона, Олександра Мреква – першість на обласному відкритому конкурсі академічного сольного співу, Богдана Мись стала третьою на обласному фестивалі образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва “Світ навколо нас”… Цікаво, що в школі працюють і навчаються кілька родинних династій: директор Володимир Безсмертний, його дочка, викладач Богдана Крамаренко і внучка, учениця по класу вокалу і фортепіано Ірина Крамаренко; заввідділом школи Віктор Коваленко з дочкою, викладачем теорії Світланою Коваленко.
У музичній школі мріють про власний рояль, бо буває так, що, діти, приїхавши на конкурси, вперше бачать цей інструмент.
***

Викладач Карлівської дитячої музичної школи Богдана Крамаренко з ученицею Дариною Філь.

Затишно почуваються під одним дахом три районних позашкільних заклади – Будинок дитячої та юнацької творчості, станція юних техніків і станція юних натуралістів. Це зручно для тих дітей, які займаються в кількох об’єднаннях. Кожний може знайти собі справу до душі. У БДЮТ загалом 37 гуртків, де навчаються 515 вихованців.
– Наш заклад заснований у 1946 році як Будинок піонерів і школярів, і в усі часи навчав учнівську молодь різним корисним справам. Це найбільша позашкільна установа району. 15 останніх років розміщується в приміщенні колишнього дитячого садка, тут діє своя теплогенераторна, – розповідає директор БДЮТ Ольга Черненко. – Всі гуртки збережені, викладачі працюють з повним навантаженням.
Заняття в гуртках безкоштовні, батьки надають посильну допомогу на потрібні дітям матеріали. Найбільш численні та популярні – студія “Пізнайко” для дошкільнят, куди батьки записують малят заздалегідь, щоб отримали необхідні навички підготовки до школи; хореографічні гуртки для дітей різного віку на базі Будинку творчості, Карлівської школи № 4 і Федорівської ЗОШ; зразковий художній колектив народного декоративно-ужиткового мистецтва – творча майстерня “Барвінок”, де учні опановують секрети розпису, ліплення, витинанки, писанкарства; туристичний, зокрема в школі № 3 обладнаний спортзал, де проводяться тренування з різних технік туризму; сольного співу; драмгурток і ляльковий театр; гурток “Сувенір”, де вчать виготовляти оригінальні речі, та інші. Серед кращих викладачів називають керівників: майстерні “Барвінок” – Світлану Колодяжну; хореографічного колективу “Ритм” – Наталію Степанюк; студії “Пізнайко” – Олену Кобу. Проблема тут та ж, що й в усіх подібних закладах: матеріально-технічна база потребує поліпшення. Все оздоблено й оформлено з великою любов’ю працівниками, учнями й батьками. Вздовж сходів – цікаві композиції на фольклорну тематику. Оригінальне панно розповідає про підводний світ; величезна писанка-оберіг, яку залюбки показують гостям, приносить удачу. А колективна робота “Богиня-берегиня” завоювала третє місце на всеукраїнському конкурсі.
На станції юних техніків демонструється виставка виробів місцевих умільців і винахідників: прилад для перевірки транзисторів та конденсаторів, що показує всю інформацію про потрібні деталі; генератор для діагностики монітора; екологічно чисті іграшки, вирізані з дерева, тощо. Директор СЮТ Леонід Хурдей розповідає, що  функціонують 34 навчальні групи, де займаються 420 учнів у гуртках: радіоконструкторському, авіамодельному, комп’ютерних технологій, інформатики, столярів-конструкторів, фотогуртку. Експонуються тут і старі апарати, за якими можна дослідити історію фотосправи.
***
Комп’ютерів, на жаль, менше, ніж учнів, і технарі придумали таймер власної конструкції, щоб кожний сидів за монітором однаковий час. Корисна річ і для домашнього користування в сім’ях, де кілька дітей. Є тут свої переможці: Олександр Прогнімак зайняв перше місце на Всеукраїнському конкурсі “Наш пошук і творчість – тобі, Україно!” зі своїм ретроавтомобілем, Вадим Засенко та Олег Губар були кращими з радіоелектроніки на обласних профільних турнірах. Немало прикладів, коли шкільне захоплення ставало професією – столяра, конструктора, інженера, адже технічні гуртки дають реальні знання і вміння, що знадобляться в дорослому житті. Могли б вчити і мотосправі, та для цього немає умов.
Буйною зеленню, цвітінням кімнатних квітів і пташиним щебетанням, незважаючи на похмуру осінню пору, зустрічає районна станція юних натуралістів. Кожна квітка тут має паспорт із рекомендаціями по догляду. Є й екзотичні рослини. Навесні юні біологи висаджують квіти у відкритий грунт, восени – в горщики. Ще в кімнаті – великий акваріум і виставка поробок із природних матеріалів.
У живому куточку спостерігають за тваринами другокласники з гуртка юних друзів природи. Вчителька приводить їх із групи продовженого дня: звісно, це цікавіше, ніж сидіти у класі. Після занять дітей відводять знову до школи, куди за ними прийдуть батьки.
– Подобається вам тут?
– Так, – відповідають кілька голосів. – Цікаво! Тут черепашки є! І папужки!
А ще – декоративні кролики і пацючки, морські свинки, хом’ячки, перепілки… Діти вчаться доглядати за ними, вивчають “поведінку” звірів і птахів.
– Їжачків нам приносили на зиму, щоб тут у теплі спали, і голубів поранених ми лікували, потім випускали, – розповідає керівник станції Тетяна Тютюнник. – Жива природа вчить дітей бути добрішими. У нас діють 20 гуртків (загалом 340 учнів): основ екологічних знань, фітодизайну, квіткових фантазій, природознавства для дошкільнят, біологічні. Гуртки працюють у шести школах району, в тому числі в сільських. Ведуть їх за сумісництвом учителі біології. На станції ведеться дослідницька робота: хто хоче в майбутньому стати ветеринаром, агрономом, може багато чого навчитися вже у дитинстві. Кращі учні вступають у заочну біологічну школу в обласному еколого-натуралістичному центрі учнівської молоді.

Ганна ЯЛОВЕГІНА
Анна ЧАПАЛА
“Зоря Полтавщини”