16  листопада 1995 року на засіданні Генеральної конференції ЮНЕСКО була підписана Декларація принципів толерантності, яка проголошує рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри. “Взаємотерпимість, толерантне ставлення один до одного, солідарність, діалог і взаєморозуміння, – йдеться у Декларації, – повинні стати нормою поведінки та дій усіх людей без винятку, адже терпимість є не тільки важливим принципом, а й необхідною умовою миру та соціально-економічного розвитку людей”.
Толерантність – міжнародний термін, який відображає сприйняття єдності всього людства і поваги прав кожного. Наприклад, в англійській мові це – готовність і здатність без протесту сприймати особистість або річ; у французькій – повага до свободи іншого, його думок, поведінки, переконань; у китайській – виявлення великодушності; в арабській – милосердя; у персидській – готовність до примирення. Українці тлумачать толерантність як розуміння потреб і проблем іншої людини або спільноти і терпимість до них. Це не поступливість чи потурання. Адже ми не повинні бути терпимими до порушення прав людини, маніпуляцій чи спекуляцій свідомістю.
Толерантність – це мистецтво гармонійно жити з іншими людьми і їхніми ідеями. Кожен із нас має підтримувати принципи терпимості, плюралізму, взаємної поваги. Бо мир неможливий без толерантності, а розвиток і демократія – без миру.

Підготувала
Оксана БІЛЕНЬКА.