16 жовтня 1871 року в редакції лондонської газети "Спортсмен" представники десяти клубів розробили принципи розіграшу Кубка Англії. В першому турнірі (1871/1972 рр.) взяли участь 15 команд. Чемпіонати Англії проводяться з 1888 року.
Великий вплив мали англійці й на розвиток футболу в інших країнах. Зокрема, в 1878 році вони організували в Одесі "Одеський британський атлетичний клуб" (ОБАК). Поступово в футбол почали грати і в решті регіонів України. Перший документально підтверджений футбольний матч за офіційними правилами відбувся у Львові 14 липня 1894 року між місцевою і краківською командами товариства "Сокіл". Треба зазначити, що львівська команда повністю складалася з місцевих гравців. Тож львівський "Сокіл" – це перша футбольна команда України.
У Києві перші тренування футболістів датовані 1900 роком. Ровесником київського можна вважати футбол Миколаєва. У Харкові футбол зародився 1908 року. Центром футбольного життя Донбасу був Краматорськ, де почали грати у футбол в 1909 році.
Перша футбольна ліга в Україні була створена в Одесі (1910 рік), а перший турнір під егідою футбольної ліги відбувся в Києві наступного року. Першість України розігрується з 1921 року. До 1936 року в ній брали участь збірні команди міст, потім – команди спорттовариств і відомств. З 1960 по 1969 роки чемпіонське звання виборювали команди майстрів класу "Б", з 1970-го – другої групи класу "А", з 1971-го – команди другої ліги. З часу проведення незалежних чемпіонатів (1992 р.) чемпіонський титул виборювали команди вищої ліги, а з сезону 2008/2009 рр. – команди прем'єр-ліги.
Полтавський дебют
Нинішнього року полтавці відзначатимуть знаменні ювілеї – 200-річчя Миколи Гоголя, 300-річчя Полтавської битви, а також 100-річчя полтавського футболу.
Як засвідчує історія, перший футбольний матч у Полтаві відбувся в липні 1909 року. Спекотного літнього дня група юнаків на Павленківській площі (зараз там знаходиться Полтавська ЗОШ №9), із двох сторін якої були вкопані по два стовпи з натягнутими зверху мотузками, ганяли ганчірну кулю. Дійство, що відбувалося, було не що інше, як футбольний матч, за яким із цікавістю і подивом спостерігали місцеві мешканці. Матч відбувся між учнями реального та земського училищ, а організував його прибулий із Санкт-Петербурга викладач гімнастики (див. "Комсомолець Полтавщини", 15 червня 1968 р. № 70).
У Полтаві в той час проходили грандіозні заходи з нагоди 200-річчя Полтавської битви, у яких брав участь цар Микола ІІ. Тож на шпальтах місцевої преси, мабуть, і не знайшлося місця для висвітлення першого показового футбольного матчу. Але все-таки заслуговує на увагу одне повідомлення в "Полтавских губернских ведомостях", які стали родоначальниками нинішньої "Зорі Полтавщини".
"В среду, 6 мая, ученики и ученицы земской школы, что на Берековке, в числе 60-ти душ, во главе со своей учительницей О.Ф.Хряпко предприняли экскурсию в с. Пушкаревку… По прибытию к пруду пушкаревского помещика г.Кованько учащиеся расположились на возвышенности под тенью деревьев… Девочки и мальчики, разделившись на группы, устраивали разные игры… кто играл в мяч, кто в горелки и другие игры…" ("Полтавские губернские ведомости", 9 мая 1909 г. № 393).
З даного повідомлення робимо висновок, що під грою в м'яч мали на увазі саме футбол. У цьому можна переконатися, поглянувши на правила гри 1914 року видання, де під словом "футболъ" чітко в лапках написано, що це "английская игра въ мячъ".
Хто ж організував той історичний матч на Павленківській площі? Як з'ясувалося, у 1909 році в Полтаві був лише один викладач гімнастики – Фердинанд Йосипович Штейнер. Він працював у 2-й чоловічій гімназії (див. "Полтавський календар на 1909 рік", Полтава, Типолітографія Губернського правління, 1909 р., с. 75). В інших учбових закладах такої посади не значилося. До того ж у 1908 році Ф.Й.Штейнер у жодному учбовому закладі Полтави не працював. До речі, слід врахувати, що перше офіційне підтвердження слова "футбол" безпосередньо пов'язане з другою чоловічою гімназією, де, як уже було сказано, працював Штейнер. Тож немає жодних сумнівів у тому, що він і був організатором першого футбольного матчу.
Перший турнір, перші вболівальники
1 жовтня 1910 року, як засвідчує газета "Полтавський голос" № 968, "… во второй Полтавской (дворянской) гимназии начались упражнения в игру футбол".
То була перша організована футбольна команда міста. У витоків її створення був уже згаданий викладач спортивної гімнастики Фердинанд Штейнер. Це надихнуло й інші учбові заклади. Наступного року футбольні команди були створені у першій чоловічій гімназії, реальному училищі та кадетському корпусі. Того ж року в Полтаві відбувся перший футбольний турнір, у якому взяли участь усі вищезгадані команди. Здолавши колективи кадетського корпусу та першої гімназії, переможцем турніру вийшла команда другої гімназії. Турнір став пам'ятним ще й тому, що вперше у полтавській пресі було надруковано звіт про футбольний поєдинок. Наводимо його повністю мовою оригіналу:
"Спорт. В субботу, 1-го октября, на площадке 2-й мужской гимназии состоялся матч в футболъ между командами 1-й и 2-й мужских гимназий. С каждой стороны команда состояла только из десяти игроков: недохват объясняется нежеланием некоторых участников вести состязание на небольшой площадке 2-й гимназии, где, как говорится, и "курицы некуда выпустить". Интересное зрелище привлекло много учащихся местных учебных заведений и публики. Игра шла с оживлением и доставила большое удовольствие зрителям, награждавшим всякий раз победителей бурными аплодисментами. Команда второй гимназии сразу же вбила противнику два гола, но потом команда первой гимназии, освоившись с противником, удачно парировала. Во второй "хавтайм" команда второй гимназии успела вбить еще один гол. В результате – три "сухих" гола. Команда 1-й гимназии не только не сыгралась, но даже натренированы участники весьма плохо: каждый игрок ведет мяч только от себя и к тому же незнаком с терминами футбола, как например: "ченцъ", "корнер" и т.д., отчего и происходили частые недоразумения.
Итак, команда 2-й гимназии может признать себя лучшей в Полтаве, победив команду кадетского корпуса на Огневом поле 8-го сентября и команду 1-й гимназии 1-го октября. Команда же реального училища, сознавая свою слабость, отказалась участвовать в состязании. Команда 2-й гимназии играла в следующем составе: форвардъ: Стеблинъ-Каменскій, Троякий, Кузнецовъ и Третьяковъ; хавбеки: Бутовичъ, Козельскій и Вл. Войткевичъ; беки: Пономаревъ, Ляховичъ; голькиперъ: Сахновскій".
Андри Т.
"Полтавський голос",
4 октября 1911 г. № 1262".
Грати і не фолити?!
У 1912 році полтавці провели першу міжміську зустріч із прибулою з Рижова (Харківська губернія) 1-ю Рижовською футбольною дачною командою. Гра відбулася 30 липня за кінно-ярмарковою площею і викликала підвищений інтерес у численної публіки.
"30 июля за конно-ярмарочной площадью состоялся матч между Рыжовской (прибывшей из Харькова) 1-й дачной и Подольской (местной) командами футболистов. Приезжие поражают своим вытренированным бодрым видом и прекрасной дисциплиной.
Ровно в 5 1/2 часов игроки на местах, рефери дает сигнал, и рыжовцы быстро ведут мяч вперед.
Многочисленные зрители с напряжением следят за интересным состязанием. Из школы слышны подбадривания по адресу подолян. Но вот мяч идет назад. Защита падает на скользкой, смоченной дождем траве, и мяч пробивает ворота приезжих. Полный, красивый гол. Публика не выдерживает и долго приветствует победителей криками "браво".
Вторая схватка заканчивается голом, полученным подолянами.
Пять минут перерыва – и в
торой хавтайм. Игра идет очень оживленно. Болъ то взлетает высоко вверх и, отбитый головой, перелетает площадку, то скользит между ног, заставляя нерасчетливых игроков падать в грязь. Наши лауреаты: гг. Сумцевъ, Фашелевъ и рыжовец Роговъ (Джими) особенно выдается своим искусством. Защита держится твердо; учасники игры, возбуждаясь, все более и более горячатся, несмотря на дождь, тщетно охлаждающий их пыл.
Зрители с возрастающим вниманием следят за игрой; удары головой, безпрерывные падения и толчки игроков возбуждают смех и поощрения. Но на сходе десятой минуты второго хавтайма футъ-болъ прерван дикой выходкой г. С-а. В ответ на нечаянный удар ногой игрока г.Сычова (рыжовца) в область живота г.С-а (подолянина) последний отвечает кулаком в лицо г.Сычеву. Толпа недоумевающе охает, слышны неуместные аплодисменты, звучащие иронией. Еще два-три удара, но сбежавшиеся игроки разнимают горячих противников.
Рыжовская команда непонятно разочарована, футъ-болъ прерван, но через 5 минут Подольскую заменяет Подмонастырская (местная) команда. Но игра уже носит не-официальный характер. Вторая команда играет очень корректно, и через полчаса футъ-болисты, рассыпаясь во взаимных любезностях, вместе уходят под проливным дождем.
"Полтавская мысль",
1 августа 1912 г. № 79".
(Далі буде).
Зоря Полтавщини, П’ятниця, 17 березня 2009 р., 17 стор.
Великий вплив мали англійці й на розвиток футболу в інших країнах. Зокрема, в 1878 році вони організували в Одесі "Одеський британський атлетичний клуб" (ОБАК). Поступово в футбол почали грати і в решті регіонів України. Перший документально підтверджений футбольний матч за офіційними правилами відбувся у Львові 14 липня 1894 року між місцевою і краківською командами товариства "Сокіл". Треба зазначити, що львівська команда повністю складалася з місцевих гравців. Тож львівський "Сокіл" – це перша футбольна команда України.
У Києві перші тренування футболістів датовані 1900 роком. Ровесником київського можна вважати футбол Миколаєва. У Харкові футбол зародився 1908 року. Центром футбольного життя Донбасу був Краматорськ, де почали грати у футбол в 1909 році.
Перша футбольна ліга в Україні була створена в Одесі (1910 рік), а перший турнір під егідою футбольної ліги відбувся в Києві наступного року. Першість України розігрується з 1921 року. До 1936 року в ній брали участь збірні команди міст, потім – команди спорттовариств і відомств. З 1960 по 1969 роки чемпіонське звання виборювали команди майстрів класу "Б", з 1970-го – другої групи класу "А", з 1971-го – команди другої ліги. З часу проведення незалежних чемпіонатів (1992 р.) чемпіонський титул виборювали команди вищої ліги, а з сезону 2008/2009 рр. – команди прем'єр-ліги.
Полтавський дебют
Нинішнього року полтавці відзначатимуть знаменні ювілеї – 200-річчя Миколи Гоголя, 300-річчя Полтавської битви, а також 100-річчя полтавського футболу.
Як засвідчує історія, перший футбольний матч у Полтаві відбувся в липні 1909 року. Спекотного літнього дня група юнаків на Павленківській площі (зараз там знаходиться Полтавська ЗОШ №9), із двох сторін якої були вкопані по два стовпи з натягнутими зверху мотузками, ганяли ганчірну кулю. Дійство, що відбувалося, було не що інше, як футбольний матч, за яким із цікавістю і подивом спостерігали місцеві мешканці. Матч відбувся між учнями реального та земського училищ, а організував його прибулий із Санкт-Петербурга викладач гімнастики (див. "Комсомолець Полтавщини", 15 червня 1968 р. № 70).
У Полтаві в той час проходили грандіозні заходи з нагоди 200-річчя Полтавської битви, у яких брав участь цар Микола ІІ. Тож на шпальтах місцевої преси, мабуть, і не знайшлося місця для висвітлення першого показового футбольного матчу. Але все-таки заслуговує на увагу одне повідомлення в "Полтавских губернских ведомостях", які стали родоначальниками нинішньої "Зорі Полтавщини".
"В среду, 6 мая, ученики и ученицы земской школы, что на Берековке, в числе 60-ти душ, во главе со своей учительницей О.Ф.Хряпко предприняли экскурсию в с. Пушкаревку… По прибытию к пруду пушкаревского помещика г.Кованько учащиеся расположились на возвышенности под тенью деревьев… Девочки и мальчики, разделившись на группы, устраивали разные игры… кто играл в мяч, кто в горелки и другие игры…" ("Полтавские губернские ведомости", 9 мая 1909 г. № 393).
З даного повідомлення робимо висновок, що під грою в м'яч мали на увазі саме футбол. У цьому можна переконатися, поглянувши на правила гри 1914 року видання, де під словом "футболъ" чітко в лапках написано, що це "английская игра въ мячъ".
Хто ж організував той історичний матч на Павленківській площі? Як з'ясувалося, у 1909 році в Полтаві був лише один викладач гімнастики – Фердинанд Йосипович Штейнер. Він працював у 2-й чоловічій гімназії (див. "Полтавський календар на 1909 рік", Полтава, Типолітографія Губернського правління, 1909 р., с. 75). В інших учбових закладах такої посади не значилося. До того ж у 1908 році Ф.Й.Штейнер у жодному учбовому закладі Полтави не працював. До речі, слід врахувати, що перше офіційне підтвердження слова "футбол" безпосередньо пов'язане з другою чоловічою гімназією, де, як уже було сказано, працював Штейнер. Тож немає жодних сумнівів у тому, що він і був організатором першого футбольного матчу.
Перший турнір, перші вболівальники
1 жовтня 1910 року, як засвідчує газета "Полтавський голос" № 968, "… во второй Полтавской (дворянской) гимназии начались упражнения в игру футбол".
То була перша організована футбольна команда міста. У витоків її створення був уже згаданий викладач спортивної гімнастики Фердинанд Штейнер. Це надихнуло й інші учбові заклади. Наступного року футбольні команди були створені у першій чоловічій гімназії, реальному училищі та кадетському корпусі. Того ж року в Полтаві відбувся перший футбольний турнір, у якому взяли участь усі вищезгадані команди. Здолавши колективи кадетського корпусу та першої гімназії, переможцем турніру вийшла команда другої гімназії. Турнір став пам'ятним ще й тому, що вперше у полтавській пресі було надруковано звіт про футбольний поєдинок. Наводимо його повністю мовою оригіналу:
"Спорт. В субботу, 1-го октября, на площадке 2-й мужской гимназии состоялся матч в футболъ между командами 1-й и 2-й мужских гимназий. С каждой стороны команда состояла только из десяти игроков: недохват объясняется нежеланием некоторых участников вести состязание на небольшой площадке 2-й гимназии, где, как говорится, и "курицы некуда выпустить". Интересное зрелище привлекло много учащихся местных учебных заведений и публики. Игра шла с оживлением и доставила большое удовольствие зрителям, награждавшим всякий раз победителей бурными аплодисментами. Команда второй гимназии сразу же вбила противнику два гола, но потом команда первой гимназии, освоившись с противником, удачно парировала. Во второй "хавтайм" команда второй гимназии успела вбить еще один гол. В результате – три "сухих" гола. Команда 1-й гимназии не только не сыгралась, но даже натренированы участники весьма плохо: каждый игрок ведет мяч только от себя и к тому же незнаком с терминами футбола, как например: "ченцъ", "корнер" и т.д., отчего и происходили частые недоразумения.
Итак, команда 2-й гимназии может признать себя лучшей в Полтаве, победив команду кадетского корпуса на Огневом поле 8-го сентября и команду 1-й гимназии 1-го октября. Команда же реального училища, сознавая свою слабость, отказалась участвовать в состязании. Команда 2-й гимназии играла в следующем составе: форвардъ: Стеблинъ-Каменскій, Троякий, Кузнецовъ и Третьяковъ; хавбеки: Бутовичъ, Козельскій и Вл. Войткевичъ; беки: Пономаревъ, Ляховичъ; голькиперъ: Сахновскій".
Андри Т.
"Полтавський голос",
4 октября 1911 г. № 1262".
Грати і не фолити?!
У 1912 році полтавці провели першу міжміську зустріч із прибулою з Рижова (Харківська губернія) 1-ю Рижовською футбольною дачною командою. Гра відбулася 30 липня за кінно-ярмарковою площею і викликала підвищений інтерес у численної публіки.
"30 июля за конно-ярмарочной площадью состоялся матч между Рыжовской (прибывшей из Харькова) 1-й дачной и Подольской (местной) командами футболистов. Приезжие поражают своим вытренированным бодрым видом и прекрасной дисциплиной.
Ровно в 5 1/2 часов игроки на местах, рефери дает сигнал, и рыжовцы быстро ведут мяч вперед.
Многочисленные зрители с напряжением следят за интересным состязанием. Из школы слышны подбадривания по адресу подолян. Но вот мяч идет назад. Защита падает на скользкой, смоченной дождем траве, и мяч пробивает ворота приезжих. Полный, красивый гол. Публика не выдерживает и долго приветствует победителей криками "браво".
Вторая схватка заканчивается голом, полученным подолянами.
Пять минут перерыва – и в
торой хавтайм. Игра идет очень оживленно. Болъ то взлетает высоко вверх и, отбитый головой, перелетает площадку, то скользит между ног, заставляя нерасчетливых игроков падать в грязь. Наши лауреаты: гг. Сумцевъ, Фашелевъ и рыжовец Роговъ (Джими) особенно выдается своим искусством. Защита держится твердо; учасники игры, возбуждаясь, все более и более горячатся, несмотря на дождь, тщетно охлаждающий их пыл.
Зрители с возрастающим вниманием следят за игрой; удары головой, безпрерывные падения и толчки игроков возбуждают смех и поощрения. Но на сходе десятой минуты второго хавтайма футъ-болъ прерван дикой выходкой г. С-а. В ответ на нечаянный удар ногой игрока г.Сычова (рыжовца) в область живота г.С-а (подолянина) последний отвечает кулаком в лицо г.Сычеву. Толпа недоумевающе охает, слышны неуместные аплодисменты, звучащие иронией. Еще два-три удара, но сбежавшиеся игроки разнимают горячих противников.
Рыжовская команда непонятно разочарована, футъ-болъ прерван, но через 5 минут Подольскую заменяет Подмонастырская (местная) команда. Но игра уже носит не-официальный характер. Вторая команда играет очень корректно, и через полчаса футъ-болисты, рассыпаясь во взаимных любезностях, вместе уходят под проливным дождем.
"Полтавская мысль",
1 августа 1912 г. № 79".
(Далі буде).
Зоря Полтавщини, П’ятниця, 17 березня 2009 р., 17 стор.
Рубрика: 
