Миргородська спортсменка, туристка та альпіністка Анастасія Йосипівна Дойнікова є тим яскравим прикладом спортивного туристсько-альпіністського завзяття, що не лише не дає розслаблятися досвідченим і впевненим альпіністам, а й надихає небайдужу до спорту і здорового способу життя юнь підкорювати нові вершини. Адже, незважаючи на поважний вік, своє 75-річчя жінка відзначила сходженням на одну з найвищих вершин Кавказу – гору Казбек (5033 метри), що в Грузії. Сказати, що таке під силу далеко не кожному, навіть значно молодшому спортсмену, – майже не сказати нічого.
Ще п’ять років тому, відзначаючи 70-річний ювілей, Анастасія Йосипівна разом із колегами піднялася на найвищу точку Європи – гору Ельбрус (5642 метри). Оглядаючи зверху вниз величну панораму Кавказьких гір, вона вдалині запримітила цю одну з найкрасивіших вершин Грузії, що помітно виділялася серед інших своєю висотою, грандіозністю та витонченістю. “Саме там я й зустріну свій наступний ювілей”, – сказала, як відрізала. “Ну-ну”, – посміхалися колеги по сходженню, а тоді 11 миргородців піднялися на найвищу гору Кавказу. Адже одна справа – важко і помірно підніматися вгору, з нестачею повітря, із кожним кроком пересилюючи себе, але йти, просто переставляючи ноги, і зовсім інша – альпіністська техніка на Казбеку, що потребує постійної уваги під час подолання закритих тріщин льодовиків, надійної страховки себе і товариша, досконалого вміння працювати з льодорубом, мотузкою, жумарами, кішками та іншими засобами.
Після сімдесятиріччя Анастасія Йосипівна й гадки не мала про “заслужений відпочинок”, а втім, саме гори і є для неї своєрідним відпочинком. Щорічно брала участь у лижних марафонах, неодноразово вигравала першість України і в значно молодших, піднімалася на рідну Говерлу і рік тому вперше відправилася в гори Грузії. То була активна розвідка, перша проба сил. А відтак свій 75-й день народження справді зустріла на Казбеку. І хоч намети миргородських альпіністів розташувалися на плато льодовика Гергеті на висоті 4300 метрів, товариші вранці вручили іменинниці такий собі “букет”, хоч і з перебільшенням, але все ж таки із гірських квітів. Доповненням до подарунка стали ларі, злоті, євро від численних іноземних альпіністів, яких було чимало навкруги Бетлемської метеостанції. Для них ювілярці чи не щораз доводилося демонструвати паспорт, бо ж не вірили, дивлячись, як упевнено піднімала чи не більший від себе рюкзак альпіністка у вишиванці, яку Анастасія Йосипівна пристосувала для одягання поверх пухової куртки. Побачивши таку красу українського народу, здавалося, що й Казбек вклонився миргородській ювілярці.
Вже вдома відчайдушна спортсменка та вся команда альпіністів дякували місцевим депутатам та всім небайдужим громадянам за суттєву допомогу, завдяки якій хоч і видатна, але з мінімальною пенсією, наша, вважай, всеукраїнська гордість змогла гідно відзначити своє 75-ліття. Ось лише деякі з тих, хто не залишився осторонь: Миргородський міський голова Сергій Соломаха, народний депутат України Олег Кулініч, генеральний директор ПрАТ “Миргородкурорт”, депутат обласної ради Олександр Гавловський, депутати Миргородської міської ради Олександр Цись, Анатолій Вороновський, приватний підприємець Сергій Руденський та ще багато благодійників.
Василь НІКОЛАЄНКО
Директор Миргородської міської станції юних туристів,
керівник експедиції “Миргород–Грузія-2014”