НЕ ЛИШЕ продуктами харчування, речами побуту й особистої гігієни небайдужі полтавці допомагають військовим, які захищають незалежність нашої країни на буремному Сході. Вони також збирають кошти на закупівлю кевларових шоломів і бронежилетів найвищого класу захисту. А ось волонтери – батько й син Євген та Олексій Логвінови – вирішили самостійно зварювати протикумулятивні екрани, які оберігатимуть танки, бронетранспортери та їхні екіпажі від ворожих куль і снарядів.
Наприкінці літа Євген Іванович Логвінов вирішив виготовляти захисні екрани для бронетранспортерів. “Певний час я не знав, чим можу допомогти армії боронити рідну землю від терористів, кремлівської навали. На військову службу мене точно не візьмуть, бо вік уже не той, зараз я на пенсії. А по телебаченню побачив сюжет про кременчуцьких волонтерів, які виготовляють протикумулятивні екрани. Син Олексій тоді був у відпустці. От я й говорю йому, що давай спробуємо. Креслення читаю, бо весь вік інженером-електриком пропрацював, зварювати теж умію, захоплююся цим давно. Олексій теж має хист до цієї справи, закінчив факультет технології та дизайну нашого педуніверситету (Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка. – Авт.). Тож вирішили спробувати”, – розповідає Євген Іванович.
У серпні вже почали самостійно виготовляти протикумулятивний захист для бронетранспортерів. Сини Євгена Івановича, Олексій та Олександр, дали кошти. Згодом Євген Логвінов зустрівся із кременчуцьким розробником Анатолієм Огнєвим. “До цього за його кресленнями було вже зроблено більше десятка захисних екранів. А перші свої комплекти Анатолій робив у гаражі. На моє прохання кременчужанин відповів, що це – спільна справа. У даній ситуації ніхто не може бути попереду чи позаду. Два зробимо – добре, три – краще, а десять – ще краще. Чим більше буде захисних екранів, тим більше врятуємо людей”, – каже Євген Логвінов.
До речі, протикумулятивні засоби вже пройшли випробування не лише на полігоні, а й гідно проявили себе в боях, довівши ефективність захисту техніки й екіпажів.
Місце для виробництва полтавські волонтери шукали недовго. Євген Логвінов поділився ідеями зі своїм знайомим, власником металобази Сергієм Шкурупієм. Відповідь була короткою: “Матеріал, який треба, – у дворі”. Нині найбільшою проблемою є вартість металу в Полтаві. “Навіть з урахуванням усіх знижок наш комплект коштує дорожче, ніж у Кременчуці”, – наголосили полтавські умільці.
Працювали Логвінови у будні та свята. Так, Олексій на своїй сторінці у “Фейсбуці” писав: “Відзначили з батьком День Державного прапора ударною працею. Завершили виготовлення першого комплекту захисних екранів для БТР”. Наступним кроком було транспортування екранів на Схід країни й монтаж на бронетранспортер. “На установку захисних екранів у зону АТО їжджу сам. Уперше там побував, коли монтував протикумулятивний екран на БТР Національної гвардії”, – продовжує розповідь Євген Логвінов.
Пілотний комплект Олексій сфотографував і виклав у соціальні мережі, невдовзі створив ще й спільноту. “Друзі, знайомі, а згодом і просто небайдужі громадяни, дізнавшись про нашу роботу, почали передавати гроші. Хтось дав сто гривень, хтось – тисячу. А підприємець Валерій Руденко – відразу п’ять тисяч на виготовлення одного комплекту, який ми установили на бронетранспортер військової частини. Так наша сімейна справа переросла у волонтерську ініціативу”, – наголосив Євген Іванович.
Окрім коштів, Логвіновим допомагають небайдужі полтавці безпосередньо на виробництві. Євген Іванович розповідає: “Волонтери є. Зараз зі мною працюють Володимир, який у відпустці, Іван, Олег. Завтра прийдуть нові хлопці. Робота знаходиться усім. Люди звертаються до нас переважно через соціальні мережі. Консультувався зі мною один священик, подивився, як ми працюємо, взяв креслення і вже зі своєю бригадою став до роботи. Вони виготовили два захисних екрани, один встановили”. Євген Іванович Логвінов зі своїм сином Олексієм зробили три протикумулятивних екрани, два із яких уже захищають українську техніку та екіпажі від ворожих куль у зоні АТО.
Наостанок Євген Іванович додав: “Зараз нам на банківську картку перераховують гроші, завдяки цим пожертвам ми й виготовляємо захисні екрани. Звітність про надходження і витрати оприлюднюємо в Інтернеті”.
Для небайдужих номер картки Олексія Логвінова – 6762 4626 0195 4453 (ПриватБанк). Варто зауважити, що “збір коштів призупинено, доки конструкція екранів буде вдосконалена”, – пише Олексій Логвінов на сторінці “Протикумулятивні екрани – Полтава” у “Фейсбуці”. Тож краще стежити за інформацією у соціальній мережі.
Волонтери прагнуть виготовляти по два комплекти протикумулятивних екранів на тиждень, щоб захистити якомога швидше і більше українських військових.

Оксана БІЛЕНЬКА
Анна ЧАПАЛА (фото)
“Зоря Полтавщини”