Нещодавно у Гадяцькому районі оселилася молода родина Гупалів із Луганська. “Зоря Полтавщини” розповідала про це в номері від 5 серпня поточного року. Секретар Плішивецької сільської ради Марина Стеценко запропонувала сім’ї перебратися з малої батьківщини Андрія Гупала –  села Бакути – до сусідньої Тимофіївки, де продавався більший дім і звідки до школи та дитсадочка дітям подружжя буде ближче діставатися. Чоловік із дружиною Анною погодилися, і разом із трьома дітлахами – десятимісячним Михайликом, дворічною Софійкою і семирічним Сергійком – вирішили переїхати. Проте за нову оселю мали заплатити 15 тисяч гривень. Та звідки в родини такі кошти?.. На щастя, спочатку вдалося домовитися із власниками оселі про купівлю під виплати. А потім сталося диво…
– До дружини зателефонували із громадської організації “Заступ” і сказали, що допоможуть вирішити питання з придбанням будинку. Разом із представником обласного осередку об’єднання Людмилою Капаєвою ми родиною з’їздили до Києва, відвідали презентацію ВО “Заступ”. Нам вручили всю необхідну суму для виплати за оселю. Ми були дуже щасливі. Нині триває оформлення необхідних документів, після чого розрахуємося із власниками, – розповідає Андрій Гупало.
– Прочитавши статтю про цю молоду родину, керівництво нашої Всеукраїнської громадської організації вирішило допомогти. Ми сконтактувалися з головою Плішивецької сільської ради, відшукали сім’ю Гупалів і поспілкувалися з ними. Спочатку довго говорили по телефону, знайомилися. Потім відвідали їх і домовилися про поїздку до столиці, де керівник нашої організації і вручила кошти на будинок Андрієві й Ані, – говорить очільник Полтавського обласного осередку Всеукраїнського громадського об’єднання “Заступ” (за аграрну соціальну трудову перспективу) Людмила Капаєва. – Ми постійно тримаємо з ними зв’язок, допомагаємо. Привозимо теплі речі, оскільки літо вже минуло, надворі помітно похолодало. І цього разу не приїхали з порожніми руками: окрім одягу, порадували малечу іграшками, а Сергійкові, який став учнем Плішивецької ЗОШ, вручили шкільну форму і рюкзак, повен необхідних канцелярських речей.
Лихо все ж не без добра: мешканці Тимофіївки новим односельцям допомагають продуктами харчування, також дали старенький диван, дві перини. Сусіди, розповідають Андрій і Аня, чуйні, готові підтримати.
– Ми уже взяли на відгодівлю двох поросят, курей, – розповідає Андрій Гупало. – Далі я планую працювати у місцевій фірмі, розширювати домашнє господарство: розводити качок, гусей. Основне – зробити опалення й водопостачання в будинку. Осіли ми тут надовго. Ще коли мешкали в Луганську, до війни, планували на пенсії приїхати на Полтавщину й жити тут, а діти б у місті лишилися. Поговорили-поговорили й забули, а ось як життя повернулося.
– Аби не діти, то ми б, мабуть, лишилися там. Десь у погребі пересиділи б війну. Проте добре, що переїхали, назад не збираємось. Будемо полтавцями. І дітей тут виростимо, – каже Анна. – Коли все налагодиться, плануємо повернутися в Луганськ, продати непотрібне, а необхідне забрати сюди – автівку, мотоцикл, техніку.
Двір довкола затишний. Окрім будинку, є сарайчик, погріб, достатньо землі, замість автомобіля – по велосипеду. Подружжя роботи не боїться і з оптимізмом дивитися в майбутнє…
– Ми постійно зідзвонюємося. Турбуємося, аби вони не почувалися самотніми. Хоч наша увага до родини Гупалів і пов’язана з появою їхньої історії у ЗМІ, але, з іншого боку, вони отримали захист і підтримку. Наша громадська організація, інші об’єднання і звичайні люди мають допомагати в таких ситуаціях не лише фінансово, а й морально. Бо полишити будинки, друзів і знайомих, переїхавши до зовсім іншого краю, знайти роботу – велика моральна напруга. Маємо завдання адаптувати приїжджих, дати їм зрозуміти: тут вони отримають можливості обжитися, піти працювати. Найкраще, звісно, можна влаштуватися на сільських територіях. А наша організація, до речі, захищає сільських агровиробників, мешканців сіл, намагається підтримувати такий формат продовольчої безпеки. Тому добре, коли люди в селах гуртуються, об’єднуються й допомагають одне одному. І хоч приклад із родиною Гупалів разовий, але має стати резонуючим, аби всі сім’ї зі Сходу України знали: їх тут чекають і з мішком картоплі, і з якимись речами, допоможуть влаштувати дітей у школу. Наше об’єднання поки що підтримало лише одну таку родину, але ми працюємо над питаннями відшукування спустілих будинків у інших областях і знаходження можливостей, аби подібним чином влаштувати й інші сім’ї, – розповіла Людмила Капаєва.
– Суспільство дуже активно мобілізувалося для підтримки переселенців зі Сходу й учасників АТО, як військових, так і добровольців. Мені здається, це й відрізняє Україну нинішню від колишньої. Як житимуть діти й дорослі, якщо в них немає не просто власної домівки, а будь-якої. Тому наша програма “Затишна оселя” перш за все спрямована на забезпечення людей житлом. Зосереджуємось, безперечно, на сільських територіях, оскільки вважаємо, що так вирішуємо два завдання: по-перше, запропонувати можливість отримати оселю тим, хто втратив її під час війни на Сході, по-друге, дати новий поштовх розвитку українських сіл. Також вельми важливий момент – забезпечення робочими місцями, перш за все молодих родин, які хочуть працювати на своїй землі й забезпечити собі гідне життя, заробивши необхідний трудовий стаж, – зазначила голова ВО “Заступ” Ірина Синявська.

Анна ВАСЕЦЬКА
Олег ЖУРАВЛЬОВ (фото)
“Зоря Полтавщини”