Ділянка траси Київ – Харків від Хорола вбік Полтави була устелена мертвими бджолами. За кілька днів у Хорольському районі загинуло майже 800 бджолиних сімей. Пасічники залишилися без годувальниць, адже у багатьох бджолині сім’ї були головним джерелом прибутку. Один із місцевих бджолярів рахує: бджолина сім’я зараз коштує тисячу гривень, за сезон вона “заробляє” пасічнику 1–1,5 тисячі гривень. Якщо бджолосім’ї загинуть повністю, то збитки будуть обраховуватися сотнями тисяч гривень. Кривдника свого селяни знають. У масовій загибелі бджіл звинувачують місцеву агрофірму.
Голова обласної спілки пасічників Наталія Сенчук під час зустрічі з місцевими пасічниками та керівництвом агрофірми наголошувала, що є наказ головного управління ветеринарної медицини в Полтавській області, згідно з яким власник полів має за три дні попередити сільську раду та місцевих пасічників про проведення обробітку полів у радіусі 7 кілометрів і вказати назву препарату, яким обробляють поля. Обприскування проводять у ранкові або вечірні часи, коли немає льоту бджіл, також забороняється обприскувати квітучі рослини під час масового льоту бджіл. Натомість агрофірма лише на четвертий день обробітку надала інформацію про назву гербіциду. Поля обробляли з 5-ї до 9-ї години ранку, бджоли в цей час активно літають. Водночас була дуже вітряна погода, а замість дозволених 300 метрів до населеного пункту поля обробляли і за 200 метрів. Селяни бідкаються, адже попередня домовленість між ними та господарниками про те, що обприскування буде проводитись виключно вночі, була, але агроформування нею нехтує.
Заввідділом Хорольської районної лікарні ветмедицини Валерій Кузьменко розповів, що до кожного пасічника, який написав заяву, служба приїжджала, перерахували усі сім’ї, був відібраний падматеріал і направлений в Полтавську міжрегіональну державну лабораторію ветмедицини. А заступник начальника департаменту агропромислового розвитку ОДА Іван Фелоненко наголосив: щойно це трапилося, він звернувся до комісії з питань ТЕБ та НС, щоб фахівці взяли питання під контроль.
Керівники агрофірми зауважують, що провину свою визнають тільки після оприлюднення висновків ветеринарної та фітосанітарної служб, бо мають сумніви. Адже три роки поспіль господарство обробляє поля одним і тим же гербіцидом, і досі не загинула жодна бджола, а на четвертий рік сталася така незрозуміла ситуація.
Та на цьому історія із таким собі бджоломором не закінчилася, бо у ті ж дні став відомим факт масового падежу медоносних комах у селі Кошманівка Машівського району – тут загинуло понад триста бджолосімей. Та, на відміну від хорольського інциденту, ця історія ще складніша – селяни навіть гадки не мають про його причину.
Падіж бджіл у Кошманівці відбувся із 25 по 28 квітня, говорять тамтешні пасічники. За три дні загинули 70 відсотків молодих льотних комах. Всі ознаки свідчать, що комахи отруєні. У зоні господарює не одне приватне підприємство. Кілька місцевих фермерів обробляють наділи до 5 гектарів. А про обробіток полів отрутохімікатами сповістили лише у підприємстві “Чиста криниця” та надали усі документи, що підтверджують їхню непричетність до наслідків обробітку полів.
Пасічники надто пізно забили на сполох, і це – найбільша проблема, говорить Іван Фелоненко. За тиджень вони не спромоглися навіть задокументувати самого факту загибелі бджіл.
Голова регіональної спілки пасічників Карлівського і Машівського районів Василь Гаврилов розповів, що за останні дні на полях пройшов дощ, вода отруту змила. Тепер неможливо виявити, хто обробив поля, а значить, і отруїв бджіл. Експертизу, від чого загинули бджоли, провести можна, але вона дорога. І пасічники тепер вагаються, чи зможуть вони довести, від чиїх саме отрутохімікатів загинули бджоли.
Останню надію вони покладають на обласну спеціальну комісію із розслідування масової загибелі бджіл, створену згідно з розпорядженням голови ОДА Віктора Бугайчука. До комісії увійшли фахівці профільних служб та інспекцій, науковці й агропідприємці. Тепер від них залежить, чи компенсують пасічникам збитки. Адже лише у Хорольському районі, за попередніми підрахунками, вони склали 2,5 мільйона гривень.

Олена ІГНАТЕНКО
“Зоря Полтавщини”