Процес реформування місцевого самоврядування в нашій країні триває майже 3 роки, проте міста обласного значення й самі обласні центри не поспішають вступати в об’єднавчі процеси. Хоча концепцією реформи та методикою утворення об’єднаних територіальних громад передбачено, що центрами об’єднання в першу чергу мали б стати обласні центри, міста обласного значення та міста – районні центри, міста районного значення.

“Децентралізація влади в Україні: виклики та можливості для громад міст обласного значення” – такою була тема Всеукраїнської науково-практичної конференції, що працювала на базі Полтавської державної аграрної академії. Учасників зібрання, а це – науковці, представники органів місцевого самоврядування, громадських організацій, Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, аспіранти, студенти вузів, привітали ректор ПДАА Валентина Аранчій і директор департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій ОДА Інна Іщенко. Наголошувалося, що в цьому році в ПДАА впроваджено кілька нових спеціальностей, необхідних для місцевого самоврядування. Зокрема це – правознавство, публічне управління й адміністрування, комп’ютерні технології в АПК. Водночас Полтавщина є лідером не тільки в питаннях агровиробництва, а й у питаннях децентралізації влади та створення об’єднаних територіальних громад, уже створено 32 ОТГ.
Учасники конференції зазначали, що найскладнішою є ситуація з містами – обласними центрами, які загалом дуже пасивні у процесі децентралізації. Хибність такої позиції очевидна на прикладі Львова, який зіткнувся зі сміттєвою проблемою. Лише місто Луцьк останнім часом ініціювало об’єднання з навколишніми сільськими радами. Разом з цим, прилеглі до міст сільради вбачають певну загрозу для свого розвитку у випадку об’єднання з міськими громадами. Наводився приклад Засульської ОТГ, яка фактично “взяла в кільце” Лубни, тим самим позбавивши місто можливості розширення. Аналогічна ситуація створюється для Полтави з Терешківською і Щербанівською територіальними громадами. Таким чином приміські громади намагаються убезпечити себе від “втягнення” у місто. Це негативні тенденції, бо саме місто є центром економічного зростання і центром активності. З іншого боку – місто потребує просторового розвитку. Переважна більшість приміського населення працює в містах, податки теж сплачуються у містах, а інфраструктурою користуються в сільських громадах. Така диспропорція не є прийнятною, констатував голова наглядової ради Полтавського обласного фонду розвитку громад “Ініціатива” Олександр Іваніна.
Реформа з децентралізації влади спрямована на зміну відносин між органами центральної влади та місцевого самоврядування, перерозподіл повноважень, посилення місцевого самоврядування. Водночас складається така ситуація, що представники органів місцевого самоврядування і мешканці міст (у першу чергу обласного значення) не зацікавлені в проведенні реформи. При такому стані речей депутати міських рад та актив міських громад залишаються осторонь процесів реформування влади в Україні. Однак реформування в будь-якому випадку з часом стосуватиметься і місцевого самоврядування обласних центрів, міст обласного та районного значення. Ризик полягає в тому, що процеси об’єднання територіальних громад міст та прилеглих територій можуть відбутися без активного залучення депутатського корпусу та активу громад міст, а лише процедурними інструментами, наголошували спікери зібрання.
Конференція проходила в рамках проекту “Посилення спроможності організацій громадянського суспільства у регіонах України впливати на органи державної влади та місцевого самоврядування з метою прискорення реформ”, який фінансується Програмою МАТРА Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Мета проекту – виявлення стримуючих факторів, що гальмують процеси реформування, проведення досліджень і напрацювання рекомендацій щодо активізації міських громад та їх участі в процесах реформування влади в Україні.

Людмила ДАЦЕНКО
“Зоря Полтавщини”