В основі свята – спогад про чудо, явлене Матір’ю Божою у передмісті Константинополя – Влахерни – в 910 році. Повна назва свята – Покров Пресвятої Владичиці нашої Богородиці й Приснодіви Марії. Відзначається 14 жовтня. На теренах України особливо шанувалося – і в княжі, і в козацькі часи.
Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою. Цього дня у запорожців відбувалися вибори нового отамана.
За переказами, Богородиця явилася віруючим, які молилися у Влахернському храмі, де зберігалися великі християнські реліквії – риза Богородиці, омофор (покривало для голови) і частина Її пояса. У той час тривала війна, Константинополь був оточений ворогами й уже практично не оборонявся.
Під час всеношної у Влахернському храмі святому Андрію, Христа ради юродивому, було видіння. Над людьми з’явилася Богородиця разом з ангелами та святими. Андрій побачив, як Божа Матір стала на коліна й почала зі слізьми молитися за християн. Потім зняла з голови омофор (покривало) і розпростерла його над людьми в храмі. Таке заступництво Богородиці додало сил візантійцям, і вони дали гідну відсіч чужинцям.
Свято Покрови нагадує кожному про молитовне заступництво Божої Матері за людський рід і є храмовим святом багатьох міст і сіл України. Цього дня обов’язково потрібно побувати на службі Божій, прикрасити домашню ікону Богоматері, згадати родичів чи знайомих, які воюють, боронячи рідну землю від ворога, і помолитися за них. У наш час це – передусім – захисники України на Донбасі.
За традиціями, в селах до Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої. Хліборобський цикл робіт було завершено, отож і зібраний урожай, і вільний час сприяли клопітному й радісному весільному сезону.

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.