Народився, виріс, трудився, пішов на пенсію в Білоцерківці. Можна сказати, корінний місцевий житель. Мені 74, маю 36 років трудового стажу і невелику пенсію, як більшість людей мого покоління. Виживаю, як усі. Працював трактористом, комбайнером.
Була сім’я, а зараз я вдівець. Дружина дояркою в колгоспі робила, на жаль, померла. Є у мене діти, внуки, які давно живуть окремо, у Полтаві і Харкові.
Залишився в домі сам. Тільки телевізор розважає. Чекаю, разом з усіма пенсіонерами, що в жовтні, як обіцяли, підвищать пенсію. Хотілося б, щоб добавили. Субсидія трохи допомагає опалювати будинок. Обробляю город, тримаю птицю. А бичків на м’ясо відгодовувати вже немає здоров’я.
Одному погано. Хотілося б, щоб була поряд хороша жіночка, аби разом у старості дожити віку. Село у нас красиве, мальовниче – ліс, річка, гриби. Жити б і жити, та якби не в самотності. Все-таки у парі краще. Не звик я бути один, без сім’ї…

Василь ДРОБІТ.
с. Білоцерківка Великобагачанського району.