Кожен, хто плекає на своїй присадибній ділянці бодай кілька плодових дерев, знає, що вони дають велику кількість прикореневої порослі, особливо вишня й слива. Що ж із ними робити?..
Відповідь однозначна – знищувати, адже дикорослі пагони, що відходять від кореня, тягнуть на себе поживні речовини, тим самим послаблюючи рослини й зменшуючи врожайність. Єдиний випадок, коли поросль варто залишити, – якщо деревце має власні корені й необхідно отримати якісний посадковий матеріал. Але треба при цьому мати на увазі, що всі пагони, відрослі нижче точки щеплення, будуть дикими, тож розмножувати порослю можна тільки нещеплені рослини.
Робиться це доволі просто: зачекавши, доки пагону виповниться два роки й у нього наросте самостійна коренева система, у вересні-жовтні чи рано навесні викопуємо його й пересаджуємо на постійне заздалегідь підготовлене місце. Як правило, деревця, вирощені з прикореневої порослі, добре приживаються. Ще одна перевага такого розмноження плодових культур – відсадки, вирощені з порослі, добре акліматизовані й не боятимуться температурних коливань.
Якщо необхідності отримати ще саджанці немає, поросль треба нещадно знищувати. Робити це потрібно відразу, як тільки вона з’являтиметься, причому в будь-яку пору року. Для цього розкопуємо землю навколо дикорослих пагонів до материнського кореня й зрізуємо їх якомога нижче. Місце проведення “операції” акуратно замазуємо садовим варом й присипаємо землею.
Часто садівники роблять помилку, обрізаючи поросль на рівні грунтової поверхні, не заглиблюючись всередину, або ж не заробляють рани варом. Результат – через деякий час кількість порослі потроюється, й вона стає дедалі міцнішою.
Щоб зменшити кількість порослі, треба якомога менше турбувати корені. Дієвий агрозахід – засіяти пристовбурні кола травою й не перекопувати грунт. Дерен прикриває корені, рослина добре почувається, й у неї, так би мовити, не виникає потреби боротися за своє життя, продукуючи поросль. Тож слід дбати, щоб коренева система знаходилася завжди під землею. А якщо й виникне потреба обробити грунт під деревами, то краще зробити це граблями, а не лопатою, щоб не надто турбувати корені. Тоді проблем із порослю в саду майже не буде.

Василь ПАЛАМАРЧУК.
м. Полтава.