Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього православний світ відзначає 27 вересня. Оскільки свято нагадує про Христове Розп’яття, то з найдавніших часів стало звичаєм дотримуватися цього дня суворого посту.

Суть святкування Воздвиження Хреста Господнього набагато глибша за шанування цієї святині у Хрестопоклонну неділю Великого посту. Воздвиження означає Піднесення, тобто окрему урочисту священнодію прославлення Хреста Господнього.
Початок святкуванню дало освячення храму Воскресіння Господнього, що його збудував рівноапостольний Костянтин Великий на Голгофі в Єрусалимі. Освячення відбулося 26 (за н. с.) вересня 335 року. Наступного дня, 27 (за н. с.) вересня, у храмі звершили урочисте Воздвиження віднайденого Хресного Древа.
Цю святиню християнському світу повернула матір імператора Костянтина Великого, благочестива цариця Олена. За синовим проханням вона організувала пошуки Хреста Господнього. Після тривалої безуспішної праці святу реліквію нарешті віднайшли під язичницьким капищем Венери. До освячення храму цариця Олена не дожила вісім років.
Друга важлива в історії свята подія – повернення Господнього Хреста з перської неволі. Перський цар Хозрой у 614 році захопив Єрусалим і забрав Господній Хрест до своєї столиці. Через 14 років імператор Іраклій після перемоги над персами віднайшов Хрест Господній та повернув до Єрусалима, де 27 (за н. с.) вересня відбулося друге урочисте Воздвиження-Піднесення.
У народі свято має спрощену назву – “Здвиження”. З давніх-давен вважалося, що цього дня не можна ходити до лісу, оскільки там на галявинах збираються на осінньому сонечку всілякі плазуни. Народна назва свята вказувала також на “здвиг” усього в природі до зими.

Підготувала
Вікторія КОРНЄВА.