Початок вересня війнув прохолодою, дещо обнадіяв грибників і трохи зіпсував школярикам свято першого дзвоника. А далі – знову ніби липень на календарі, а не перший осінній місяць: ночі прохолодні, а вдень – тридцятиградусна спека.
Разом із головою фермерського господарства “Гудим”, депутатом Новосанжарської районної ради Євгенієм Гудимом чекаємо, доки з гори, з протилежного краю соєвого поля, скотиться комбайн, і спілкуємось. Звісно ж, про збирання урожаю, про осінню посівну.
– Кукурудзі, соняшнику й сої хай хоч і злива випаде – не поможе, а буряки б іще набрали у вазі. Чотириста центнерів з гектара гарантовано, але ж до п’ятисот хотілось дотягти, – розмірковує Євгеній Дмитрович. – Разом із колегою – підприємцем Василем Малимоном – вирішили не зменшувати площу озимини, розмістимо її на двохстах гектарах. Сіємо в геть сухий грунт, надіємось, що таки задощить. До речі, хочу відзначити старанність механізатора Миколи Бабенка – на совість працює. Як би там не було, а озима пшениця – головний хліб. Хоч і вкрай несприятливими були погодні умови, все ж цього літа намолотили озимини по 52 центнери з гектара.
До копання буряків ще не приступали, бо тільки з 27 вересня почнеться сезон цукроваріння. Площа невелика, техніка надійна, тож планують впоратись за тиждень. Причіпний німецький комбайн “Р-6 Клайне” водитиме Валерій Остапченко, “беемку” обслуговуватиме Владислав Бабенко, на навантажувачі працюватиме Володимир Бредун.
Сьогодні чи не найголовніша робота – збирання сої. Євгеній Дмитрович переконує, що місцеві косогори саме для сої, і не так болісно переносить вона засуху. Перші намолоти – по 20 центнерів з гектара, а окремі посіви кращі, очікується тридцятицентнерна віддача. Тож на круг вийде не менше 25 центнерів з гектара. Саме під’їхали комбайнери – син Євгенія Дмитровича Олександр Гудим та Володимир Бредун. Кілька хвилин перепочили і знову в загінку. А фермер продовжує “соєву” тему, називає імена сумлінних механізаторів – Віталій Пісковий, Ян Васюта. Вони теж працюють на косовиці. Станіслав Нагибін і Василь Хорошун транспортують зерно на тік.
У фермерському господарстві та у приватного підприємця – вісімсот гектарів землі в обробітку, по сорок гектарів на працюючого. Виручають належна організація праці, висока відповідальність кожного за доручену справу.

Петро ЖАБОТИНСЬКИЙ
Журналіст