“Розкажіть про гвоздику різнобарвну та її властивості”.
Б. К. КУЦЬ.

Гвоздика різнобарвна (гвоздика разноцветная; Dianthus versicolor) – багаторічна трав’яниста опушена рослина родини гвоздикових. Стебла численні, висхідні, 20–50 сантиметрів заввишки. Листки супротивні, лінійно-ланцетні, цілокраї, 2–7 міліметрів завширшки. Квітки правильні, двостатеві, розміщені поодинці на верхівках стебла та його гілок, п’ятипелюсткові; пелюстки зубчасті, зісподу зеленаві, зверху рожево-пурпурові. Плід – коробочка. Цвіте у червні–серпні.
Використовують траву, заготовлену під час цвітіння. Рослина неофіцинальна.
Трава гвоздики містить сапоніни й алкалоїди (0,07%).
Рослина проявляє кровоспинні, спазмолітичні, знеболюючі, протизапальні, антитоксичні, в’яжучі та сечогінні властивості. Найчастіше її використовують як засіб, що підвищує тонус матки, регулює місячні, зупиняє маткові, гемороїдальні й інші внутрішні кровотечі, та як абортивний засіб.
Інколи її використовували при проносах, застуді (як потогінний засіб), при укусах скажених тварин, а також при епілепсії, еклампсії та інших судомах.
Внутрішньо вживають настій трави (столова ложка подрібненої трави на 200 мл окропу, настоюють 2 години) – по столовій ложці тричі на день. Рідкий екстракт (25 г трави на 200 мл окропу, випарюють наполовину) п’ють по чайній ложці тричі на день. Готують настій трави на прованській олії у співвідношенні 1:10 (настоюють 8 днів, віджимають). Вживають по 5–10 крапель тричі на день.