Діждалися! Заслужили наполегливістю, з якою вчаться осягати найбільше у світі диво – Слово. Отримали винагороду за те, що зуміли подружити свою нестримну фантазію і усталені правила, за якими будується текст. У липні гуртку літератури та публіцистики “Діалог”, що об’єднує творчу юнь в Обласному центрі естетичного виховання учнівської молоді, присвоєне звання “Зразковий художній колектив”. “Це – велике досягнення”, – ділиться радістю методист закладу, керівник “Діалогу” Яна ЛЕБІДЬ.
Інша приємна нагода більше розповісти про життя гуртка – десятиріччя, яке він відзначає цього року.
Компанія книголюбів
Яні Володимирівні Лебідь можуть позаздрити батьки, які зітхають, що їхнє надміру комп’ютеризоване чадо не любить читати й зовсім байдуже до книжок. У “Діалозі” збирається цілком інша компанія, яка не тільки захоплюється читанням, а й прагне оволодіти “пером”, – юні шанувальники літератури, філології, журналістики. Раніше гурток відвідували лише старші школярі, але з минулого року Яна Володимирівна набрала також молодшу групу – п’яти- та шестикласників. Каже, з досвіду зрозуміла, що, поки діти доростали до гуртка, давно минав момент їхнього першого інтересу до роботи зі Словом, на якому й варто починати розвиток природних творчих здібностей:
– Я допомагаю їм розвинути образне мислення, відчути особливість художнього слова, навчаю аналізувати, набувати комунікативні навички. Надалі цим дітям буде простіше освоювати жанри і публіцистики, і літератури. Більшість бачить своє майбутнє в журналістиці, але є в нас гуртківці, які пишуть поезію та художню прозу.
Переважно підопічні Яни Лебідь – старанні “бджілки” з кісками. Хлопці в “Діалозі” (ну, власне, як за класикою жанру й будь-де на філфаці) – рідкість. Однак у цьому навчальному році разом із Яною Володимирівною дітвору навчатиме колишній талановитий вихованець, переможець багатьох творчих конкурсів Олександр Ярмак.
Церемонія чаювання і фантазування
Важливою обставиною для батьків юних книголюбів є те, що заняття у “Діалозі” безкоштовні. Гурток облюбували діти не тільки з Полтави, а й із найближчих сіл – Розсошенців, Івонченців… І, за спостереженнями Яни Лебідь, вони – відповідальніші відвідувачі, ніж їхні міські ровесники. Дисципліновані, бо привчені до того, що все, як і їхній транспортний денний маршрут, має бути за розкладом, графіком. Утім самі заняття в гуртку організовані так, щоб в жодному разі не перетворюватися на додатковий шкільний урок.
– Ми можемо сидіти на дивані й вільно спілкуватися. Наприклад, молодшій групі я спочатку пояснюю теоретичну частину, а потім можемо поставити чайник і практичні завдання вони виконують уже за чаюванням – радяться, фантазують, пишуть. Наприкінці заняття аналізуємо, що кому вдалося, що – ні. Й діти при цьому почуваються невимушено. Вчаться спілкуватися між собою, щоб здружитися в колектив, а не залишатися окремими творчими вихованцями, – розповідає керівник гуртка.
Авжеж, Яна Лебідь поділяє думку фахівців про те, що сучасна юнь надто мало зазирає в книжки. Але у зв’язку з цим звертає увагу на таку умовну категорію учнів, як бунтівники проти шкільної програми. Зазвичай це діти, які захоплюються фантастикою чи, наприклад, пригодницькою літературою. У “Діалозі” будь-які читацькі вподобання вітаються.
– Щоб дитина навчилася добре писати твори, дуже важливим є набуття читацького досвіду. Старшим вихованцям раджу не тільки читати для задоволення, а й аналізувати стиль авторів. Хоча завжди повторюю, що кожному з нас трапляються ті книжки, які читаються просто на одному подиху, – продовжує моя співбесідниця. – Ясна річ, не всі, хто приходить до нас із мріями про журналістику чи красне письменство, залишаються в гуртку. Дитина сама бачить, що треба працювати – читати, писати… Поступово вона розуміє – “не моє”. І насправді це також дуже добре, бо це можливість спробувати й врахувати отриманий досвід при виборі майбутньої професії.
Світле-пресвітле море вражень
Найчастіше у юних вихованців Яни Лебідь усе з їхнім захопленням “зростається”. Серед найкращих колишніх вихованців – Анна Ютченко, зірка якої впевнено сходить на українському поетичному небосхилі. Згаданого Олександра Ярмака гуртківці вітали минулої зими з творчим вечором, який відбувся у клубі любителів поезії, що діє в обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського. Дещо раніше такою ж подією відзначили талановиту й найпродуктивнішу за всі роки існування “Діалогу” вихованку Анастасію Черкаську. Її творчий рекорд – три збірки – поки що ніхто з молодших гуртківців не перевершив. Наразі всі троє молодих обдарувань навчаються у різних українських вишах.
Тим часом юні вихованці Яни Лебідь упевнено продовжують поповнювати скарбничку творчих нагород “Діалогу”, а разом із тим – робити перші самостійні кроки до омріяних перемог.
– Діти беруть участь у різних конкурсах. Це дуже важливий стимул. Бо ж працювати заради того, щоб покласти свої доробки в шухляди, навряд чи комусь цікаво. А перші досягнення – це завжди поштовх до подальшого розвитку. Нещодавно наші вихованці їздили на нагородження в Одесу. Там відзначали переможців Загальнонаціонального конкурсу “Українська мова – мова єднання”. Ми представили на розсуд журі 4 збірки творів наших вихованців, які були видані протягом минулого навчального року, й усі автори стали лауреатами. Це – Валерія Карпенко, Діана Соша, Олена Аверіна та Ярослава Гудзь. Творчі вподобання у дівчат дуже різні – від патріотичної публіцистики, присвяченої нашим видатним землякам і визначним місцям Полтавщини, до морських пригод у стилі Жюля Верна та фантастики. Приємно також, що нагороду на конкурсі здобув і наш гуртківський літературний альманах-щорічник “Потяг”, – розповіла Яна Лебідь.
У конкурсі “Українська мова – мова єднання” вихованці “Діалогу” беруть участь уже вп’яте. Вподобали його зокрема й за те, що “дитяча” номінація в програмі змагань лише одна, тож на нагородження традиційно з’їжджаються старші колеги по перу, які завжди охоче спілкуються з молодою зміною. Вражень тоді і від знайомств, і від одеських пейзажів – світле-пресвітле море.
Усе майже по-справжньому
Ясна річ, справжній шквал емоцій переповнює новоспечених вихованців “Діалогу”, коли вони переглядають тутешню бібліотечку. В ній – книги, написані самими гуртківцями! Поки що не грубі, а досить скромні за обсягом. У гарненьких, ніби цукерочки, палітурках, на кожній з яких красується ім’я захопленого Словом юного мрійника. Усе майже по-справжньому. Звісно, кожне таке видання побачило світ лише в кількох примірниках. Але головні прихильники – батьки (вони ж у цій справі й спонсори) та друзі – без екземплярів з автографами зазвичай не залишаються.
Цікаво також, що у “Діалозі” є вихованці, які, скажімо, в шостому класі вирішили випробувати своє творче щастя в жанрі повісті. І Яна Володимирівна з радістю іде своїм відчайдушним авантюристам назустріч. Головне, щоб у дитини було бажання працювати. Отож досвід трирічної копіткої цілеспрямованої роботи над твором уже накопичено. Первісно задуманий сюжет за цей час встиг доволі змінитися, сама юна письменниця на кількадесят сантиметрів підросла. Але творчий запал і досі з нею. Надалі Ярослав Гудзь буде фантазувати над другою частиною пригод своїх героїв-чаклунів.
Творчі покровителі “Діалогу” живуть, дякувати Богу, не в казках, а в нашому місті – це працівники найбільшої на Полтавщині книгозбірні – обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського. Співробітники відділу соціокультурної діяльності й особисто поетеса Галина Вовченко, яка там працює, взяли гурток під своє крило. На літературних зустрічах, які вона проводить у закладі, підопічні Яни Володимирівни – завжди бажані гості. Натомість у “Діалозі” Галину Вовченко чекають на творчих звітах. Вона – у певному сенсі хрещена для юні, яка шукає свій шлях до Слова.
На хвилях нових віянь
Минулого навчального року Яна Лебідь привнесла в життя гуртка ще одну цікаву новацію із сучасної “кухні” популяризації друкованого слова. Ну що то за письменник, якщо на зустріч із ним натовпами не злітаються журналісти та шанувальники? Отож гуртківці підготувалися і власними силами влаштували прес-конференцію та презентацію нових видань. Власне авторів книг засипали питаннями товариші по гуртку, яким дісталася роль журналістів. Нахвилювалися всі. Були, звісно, й казуси. Але (як старші колеги зауважимо) куди там навіть на справжній прес-конференції без них! Щоправда, “найкаверзніших” питань на гуртківській прес-конференції доводилося очікувати саме від наймолодших учасників: дитяча безпосередність і непередбачуваність – що рідні сестри.
– По-перше, робота в межах прес-конференції та презентації допомагає набути впевненості дітям, які ніяковіють на публіці. По-друге, все це хороший стимул для молодших вихованців: старші школярі на своєму прикладі пояснюють їм, що за кілька років сумлінної праці й вони можуть тримати в руках власну книгу, – додає Яна Володимирівна. – Інша цікавинка занять у “Діалозі” – створення буктрейлерів. Так називаються короткі відеоролики за мотивами книги. Власне це своєрідне рекламування нових видань. Найактивніше діти працюють над буктрейлерами до колективних книг.
Зйомка, написання тексту, монтаж – звісно ж, гуртом усе це робити і швидше, і веселіше. Потім – участь у конкурсі відеороликів-презентацій, який проводиться в Обласному центрі естетичного виховання учнівської молоді, й радість за неодмінні призові місця.
Завжди долучаються гуртківці й до конкурсу “Допис у газету”, яким опікується кафедра журналістики Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Кращі роботи публікуються у кафедральному альманасі з однойменною назвою. Для школярів, котрі мріють вступати на журналістику, це чудова можливість мати свої публікації.
Друкуються вихованці гуртка також на різних полтавських інтернет-сайтах. А незабаром із кращими творами можна буде ознайомитися і у випусках зорянського додатка “Порадниця” на сторінці “Дитяча кімната”.
Перед повторним штурмом вершини
Творчі змагання у Малій академії наук України, обласний конкурс на кращу авторську збірку поезії школяра – хоч перелік конкурсів для юних майстрів пера набагато скромніший у порівнянні з усілякими феєричними шоу для вокалістів, танцюристів і навіть художників, дипломів за призові місця на рахунку вихованців “Діалогу” – десятки й десятки. Утім у променях перемог тут подовгу не ніжаться. Більше переймаються перспективами нових творчих сходинок. Минулого навчального року гуртківці дебютували на престижному Міжнародному конкурсі-фестивалі дитячо-юнацької журналістики “Прес-весна на Дніпрових схилах”. Певний досвід здобули, але ж хочеться і перемог. Отож ретельно підготувалися і, як каже Яна Володимирівна, планують штурмувати нову вершину повторно.
Хисту й старанності вихованцям “Діалогу”, безсумнівно, вистачить. Удачі їм побажають рідні. А від нашого зорянського колективу – коротенька настанова з поетичних рядків українського генія Івана Яковича Франка: “Слова – полова, Але огонь в одежі слова – Безсмертна, чудотворна фея, Правдива іскра Прометея”.
Вікторія КОРНЄВА.