Із заклику залишити наше ХХІ століття за стінами Полтавського краєзнавчого музею імені Кричевського й пірнути в сиву давнину скіфського часу почалося відкриття виставки “Більське городище у дослідженнях українських археологів”. Культурну подію присвятили Дню археолога.
Відвідувачам виставки представили близько 800 артефактів. Але зустріч у музеї напередодні професійного свята археологів мала цікавий нюанс – у центрі уваги були не стільки безцінні знахідки, як особистості, завдяки чиїй копіткій праці, вірності справі, невичерпному ентузіазму їх вдалося відкрити світові.
Отож на почесному місці в експозиції – своєрідна ода нашому земляку, археологу й музеєзнавцю Володимиру Грінченку (1900–1948). Це його унікальна знахідка – оздоблений візерунками й зооморфними фігурками бронзовий казан скіфських часів. Посудина має вишукану форму, що нагадує широку чашу на стрункій підставці. Удача посміхнулася досліднику в Більську в 1923 році.
З особливою теплотою організатори виставки віддали данину пам’яті науковцю-легенді, видатному досліднику Більського городища, доктору історичних наук Борису Шрамку (1921–2012). “Він щойно вийшов, але мав повернутися”, – показує відвідувачам на інсталяцію “Польовий кабінет археолога” директор Полтавського краєзнавчого музею, багаторічний керівник Центру охорони та досліджень пам’яток археології Олександр Супруненко. Кому, як не йому, пропонувати гостям дійства цю зворушливу легенду: щастя познайомитися з корифеєм випало Олександру Борисовичу 45 років тому.
Під тентом (накриття для захисту від сонця) усе, здається, справді чекає на повернення господаря – старенький бриль, окуляри, фотоапарат, лопатки, щітки, розкладний стільчик. Тут же – світлина Бориса Андрійовича, на якій він сконцентрований на справі життя – уважно вивчає чергову знахідку. Представлені також рукописи видатного археолога.
Знахідки кандидатів історичних наук Ірини Шрамко, Петра Гавриша, Станіслава Заднікова, Дениса Гречка, Олександра Супруненка, а також молодого покоління археологів не тільки урізноманітнюють експозицію, а й, за задумом, засвідчують, що справа, розпочата самовідданими попередниками, живе. Хвилює, захоплює, інтригує, кличе до нових відкриттів.
Експонати, які найбільше вражають звичайних українців, на виставці розмістили окремо. Це сенсаційні знахідки – вироби з жовтого металу. Щоправда, професійні археологи доволі засмучені надмірним ажіотажем довкола них і закликають перейматися унікальністю артефактів, а не їх матеріальною цінністю.
Давня кераміка, прикраси, ритуальні предмети, деталі кінської упряжі, вістря стріл – не злічити, скільки різних “послань” зберегла й передала до рук археологів наша земля. Поміркувати про пейзажні загадки Більського городища гостям виставки запропонував народний художник України, професор ПолтНТУ імені Юрія Кондратюка Павло Волик. Його картини стали своєрідним обрамленням експозиції старожитностей.
Вітали археологів на відкритті виставки заступник голови обласної ради Анатолій Ханко, директор історико-культурного заповідника “Більськ” Ігор Корост. Відзнаки за сприяння збереженню культурної спадщини вручили Герою України Тетяні Корост, голові Котелевської райдержадміністрації Віктору Колосу, директору СТОВ “Скіф” Олексію Бовдиру.

Вікторія КОРНЄВА
“Зоря Полтавщини”