Жителі обласного центру – Яків Купінський і Людмила Киреєва – відзначили 46 років з дати свого весілля. Тоді, в 1971-му, одруження співпало із захистом диплома в інженерно-будівельному інституті. Фах інженерів-конструкторів здобували в одній групі на будівельному факультеті. Окремий архітектурний тоді тільки створювався. Через багато років професію зодчого і відповідний факультет обере їхній син Олександр. Тепер у них вже двоє внуків, 12-річна Поліна і 7-річний Артемій. Дітвора любить малювати, а малювання тісно пов’язане з архітектурою. Як знати, може, підростають майбутні архітектори…
– Темою дипломного проекту свого часу я вибрав підсилення знаменитої Пізанської вежі в Італії для міжнародного студентського конкурсу, – згадує Яків Купінський.
– Отримавши дипломи, багато років працюємо з чоловіком в одній сфері, але у різних відділах і підрозділах. Прізвища у нас різні, не всі знають, що ми – подружжя, – посміхається Людмила Киреєва. – Працювали в “Агропроекті”, “Міськбудпроекті”.
Яків Купінський – автор проекту полтавського готелю “Палаццо”, в мікрорайоні Огнівка височать його дітища – перші в Полтаві 16-поверхівки, чимало об’єктів будівництва і реконструкції здав у Кременчуці, Києві. Людмила працює переважно в співавторстві, брала участь у розробці проектів промислової забудови, зокрема Пирятинського сирзаводу, реконструкції Кременчуцького автовокзалу, багатьох будинків культури в області. Син подружжя – теж архітектор, займається різними проектами в Києві і по всій Україні, розповідає мама.
Кажуть, архітектура – музика, що застигла в камені. Мабуть, потяг до творчості присутній у представників цієї професії. Недарма Яків Купінський почав писати ліричні вірші і видав дві збірочки – поезії та віршовані гуморески. Щоправда, письменником себе не вважає.
Батьки Людмили і Якова не мали відношення до будівництва чи архітектури, подружжя – перше покоління династії. Олександр – друге. Можливо, буде й третє…

Ганна ЯЛОВЕГІНА
“Зоря Полтавщини”