Ця фраза вилетіла з вуст моєї знайомої, тільки-но мова зайшла про загальнобудинкові газові лічильники. Спроби встановити такі прилади обліку (або листи з попередженням про такі дії) – реальність чи не кожної полтавської багатоповерхівки, де природний газ подається споживачам без лічильників. І реакція мешканців повсюди однакова: люди на “газові кооперативи” не погоджуються. А листів про це у редакції вже назбиралася ціла тека.
Хитрий-хитрий додаток № 10
Пенсіонерка Ольга Михайлівна Бурлай мешкає в будинку по вулиці Ватутіна, 3. У квітні цього року тамтешні мешканці гуртом не дозволили встановити зовнішній лічильник газу на фасаді свого дому. Каже, тоді всі понаписували заяви до ПАТ “Полтавагаз”. Відповіді надійшли у передбачений законом термін, але невтішні: “…підстави для задоволення Вашої заяви щодо встановлення індивідуального приладу обліку природного газу за рахунок ПАТ “Полтавагаз” відсутні”.
Ще одна листівка з блакитним логотипом цієї ж організації роз’яснює, чому саме встановлюються загальнобудинкові прилади, чим вони вигідні мешканцям (не збільшується тариф, зберігаються субсидії та пільги, не треба щомісяця повідомляти показники та миритися з перерахунками за іншими нормами – на час, коли припиняється подача гарячої води). Як розподілятиметься використаний усім будинком газ для оплати? Якщо у деяких квартирах є індивідуальні лічильники, їхні показники віднімуться від показників загальнобудинкового, а результат (використані кубометри) розділять між усіма зареєстрованими мешканцями квартир без індивідуальних лічильників. Насамкінець – запрошення на офіційний сайт poltavagaz.com.ua, де все пояснюється в деталях.
Із цього приводу пенсіонерка – хоч і не юзер (користувач ПК), але бухгалтер за фахом, має кілька питань. По-перше, чому вона мусить платити зі своєї кишені за газ, використаний тими мешканцями, які не зареєстровані в домі? Хтось квартирує, хтось гостює. Хтось, вибачайте, самогонку жене. А по-друге, щоб поїхати на пару тижнів кудись у гості, їй треба буде про це “Полтавагазу” заздалегідь повідомляти і квиток показувать? А полікуватися?
З іншого боку, лист-відповідь за підписом першого заступника голови правління ПАТ “Полтавагаз” Сергія Мокрого містить пораду: у разі незгоди власника квартири розраховуватися за показами спільного лічильника можна “встановити квартирний лічильник газу окремо на квартиру за власні кошти”. Але коли безкоштовно встановлювалися прилади обліку у ті квартири, де є ще й газові колонки, решті споживачів пояснювали, мовляв, ви – у черзі після них. Лічильники закінчилися швидше, ніж черга? Можливо, але до чого тут Ольга Михайлівна?
Валентина Разбакова, що мешкає у домі по вулиці Гожулівській, 6, схожу відповідь, але вже на двох аркушах, отримала за підписом заступника голови правління ПАТ “Полтавагаз” з інвестиційної діяльності Олександра Качали. Тут міститься ще один цікавий абзац. Виявляється, якщо споживач не має газового лічильника, індивідуального чи загальнобудинкового, і відмовляється від його встановлення за рахунок оператора ГРМ (у разі відмови ідеться вже винятково про загальнобудинковий, квартирних більше не пропонують, але про це уточнень немає. – Авт.), то йому об’єм спожитого газу буде визначатися по граничному об’єму споживання. Який той максимум, у листі не вказується, але згадується додаток 10 до Кодексу ГРМ. Знайшла його на сайті Верховної Ради, але… без “чарки чаю” розібратися у величезній напівпорожній таблиці годі. Тож про цей додаток – пізніше.
Діло – труба
Спекотний ранок 25 липня. На паркані ПАТ “Полтавагаз” – кілька плакатів із вимогами справедливості, найбагатослівніший гласить: “Громада починає процедуру відкликання ліцензії оператора ГРМ”. Оператор – це “Полтавагаз”. А прийшли до нього керівники ОСББ. Крім перспективи установки загальнобудинкових лічильників, у них є ще один головний біль – шматок труби, по якому в кожен із будинків подається газ і за обслуговування якого оператор хоче додаткових грошей. “Тусовка” біля прохідної видалась ще та: лускається від децибелів та емоцій мегафон, вузькою вуличкою гуркотять потужні вантажівки, щось намагаються зафіксувати журналісти. Учасників дійства вихоплюю по одному і намагаюся щось допитатися віддалік від гамору.
Людмила Зубенко, голова ОСББ, вулиця Сковороди, 9, голова обласного об’єднання “Правозахист”:
– Нас примушують підписувати договори, згідно з якими за користування нашою трубою ми повинні сплачувати ПАТ “Полтавагаз” від 7 до 10 тисяч гривень у рік. Але ж це – наша власність, яка використовується “Полтавагазом” у комерційній діяльності для отримання прибутку! Коли я попросила прейскурант, щоб прочитати мешканцям на зборах, звідки береться така ціна, мені відповіли, що спочатку треба підписати угоду. Але ж люди повинні мене на це уповноважити! Тих, хто договір не підписує, від газопостачання відключають. Прецеденти вже були, люди навіть рух транспорту перекривали, але тиждень посиділи без газу – і здалися. Почали тиснути на голову ОСББ – підписуй! Угоду підписали – газ подали. В такий спосіб уже примусили укласти договори сім ОСББ.
Олександр Білан, представник правління ОСББ по вул. Уютній, 22:
– Місяць тому біля газових стояків нашої новобудови двоє людей у цивільному мені пояснили, що перевіряють їх на герметичність. А вже незабаром мешканці скидають на мій телефон фото: два стояки від’єднані від газопостачання. Без жодного попередження. Я викликав поліцію, наступного дня з активом поїхав у районне управління облгазу на Сінній. З нами поговорили, мовляв, сталося непорозуміння. Скоріш за все, це була невдала спроба шантажу. Звернулися й до антимонопольного комітету. Газопостачання нам таки відновили. При цьому змусили підписати акт виконаних робіт і надали нарешті договір, підписаний ще попереднім головою ОСББ. А хіба до тарифу не входять усі витрати на постачання газу? Зрозумілої відповіді я не отримав. Без газу будинок був дві доби.
До мітингарів вийшов спілкуватися перший заступник голови правління ПАТ “Полтавагаз” Сергій Мокрий.
– Загальнобудинкові мережі є складовою єдиної газорозподільчої мережі, – зазначив він. – Подаючи газ до будинку, ми повинні бути впевненими у безпечності поставки до межі балансової належності, а далі власник (балансоутримувач) повинен виконувати свої зобов’язання, утримувати їх у належному стані. Уже не перший рік порушується питання укладання договорів на експлуатацію технічних мереж згідно з додатком №3 до Кодексу ГРМ. Цей договір є єдиною формою, яку нам регулятор (НКРЕКП) пропонує для підписання з балансоутримувачем.
Кілька ОСББ пропонують заключати інший договір, мовляв, ви користуєтеся мережами, платіть нам за це, а ми вам ці гроші за технічне обслуговування повернемо, щоб з людей не брати нічого додатково. Ні я, ні керівництво ПАТ “Полтавагаз” не відмовляється від будь-яких зустрічей з керівниками об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, які делеговані власниками квартир і мають право підпису договорів після голосування на загальних зборах. Якщо є пропозиції по тих договорах (ми свої, законодавчо визначені, вам направили), я чекаю письмових звернень про те, із чим ви не згодні. Усі документи, якими ми керуємося, – заюстовані, є порядок, ними визначений. Змінювати його ні я особисто, ні “Полтавагаз” не правомочні. А питання по процедурі вирішуються не на вуличному мітингу.
На запитання від “Зорі Полтавщини” стосовно додатка №10 до Кодексу ГРМ Сергій Мокрий сказав, що гранична норма споживання у квартирі, де єдиний газовий прилад – плита, становить 9,1 кубометра (замість 4,4 кубометра, що нараховуються сьогодні. В Інтернеті знаходжу іншу цифру – 9,8 кубометра).
– Тобто якщо буде запротокольовано, що люди відмовилися встановлювати зовнішньобудинковий лічильник…
– Тоді ми маємо право змінити режим нарахування.
– Право маєте, але чи зобов’язані це робити?
– Маємо право, а рішення буде приймати комісія. Кожен випадок – індивідуальний, – відповів посадовець і запросив представників мітингувальників до офісу.
Група юристів та голів ОСББ пішла всередину, а люди біля прохідної продовжували спілкуватися. Кілька мешканців будинку № 6 у провулку Горбанівському розповідають: після першої спроби встановити на фасаді загальнобудинковий лічильник мешканці кинулися збирати підписи за установку лічильників поквартирних. Відіслали звернення, а тепер поштою отримали акти про порушення – навіть ті, хто, крім автографа під петицією, точно нічого не порушив, бо в момент тієї гуртом відхиленої спроби навіть удома не був. Але в акті йдеться про те, що відмова встановлювати зовнішньобудинковий лічильник зафіксована, і оператор має право змінити режим нарахування об’ємів природного газу побутовим споживачам. На засідання комісії викликається вже не увесь будинок, а конкретні мешканці. Вони мусять перед цілою комісією відстоювати свою позицію самотужки, а не колективно, що морально значно важче. Жіночка з цього дому розповідає, що в сусідній багатоповерхівці (вул. Освітянська, 6) лічильник на фасаді взагалі встановили “втіхаря”, без жодного усного чи письмового повідомлення. І тепер жителі нічого з цим зробити не можуть.
Голова ОСББ “Островок” Володимир Марієвський:
– На фасаді нашого дому ящик уже є, але поки що без лічильника. Якщо так піде й далі, виставлятимемо пікет і сторожуватимем того ящика цілодобово.
А стосовно труби пояснив: якби хоч ціна була адекватною, але ж на 9-поверхівці її, 20-дюймової, – 200 метрів, а платити пропонується за обслуговування тисяч 10 щороку! Економічні розрахунки – комерційна таємниця. От люди й вийшли висловити незгоду…
Голова ОСББ по вул. Курчатова, 3-а, Андрій додає:
– Звісно, трубу треба фарбувати, мастити крани. Але вмикаємо здоровий глузд: якщо труба наша – платіть за її оренду, і ми тими грошима платитимемо за обслуговування. Якщо вона ваша – обслуговуйте й не морочте голову. Як інакше?
Закон – понад усе?
Як розповів один із учасників перемовної робочої групи з ПАТ “Полтавагаз”, голова Асоціації ОСББ “Відповідальність. Справедливість. Єдність” Богдан Лис, представники мітингувальників говорили із Сергієм Мокрим про порушення законодавства, зловживання монопольним становищем, про зовнішньобудинкові лічильники і про мережі. Делегація переконувала, що в тарифі на газ закладене встановлення лічильників у квартирах, чого, власне, й вимагає закон. І вищим нормативним документом є саме він, а не рішення НКРЕКП. Закон України “Про комерційний облік природного газу” чітко прописує терміни встановлення лічильників. До 1 січня 2012 року ними мали бути обладнані домогосподарства, які використовують газ комплексно (для приготування їжі, підігріву води та опалення). До 1 січня 2016 року – ті домогосподарства, які використовують газ для приготування їжі і підігріву води. До 1 січня 2018 року лічильники мають бути встановлені тим, хто використовує газ лише для приготування їжі.
Крім того, Богдан Лис переконаний, що договори на постачання блакитного палива ПАТ “Полтавагаз” має укладати тільки після погодження із кожним користувачем (споживачем – співвласником) послуги окремо. В ОСББ – тільки через погодження на загальних зборах. Об’єднання співвласників не є і не може бути споживачем-стороною договору (згідно зі ст. 19 ЗУ “Про ОСББ”, ст. 382 ЦКУ, рішенням КСУ від 2004 р. та 2014 р.). Також Богдан перелічив інші перестороги. Великий мінус загальнобудинкового лічильника в тім, що він не забезпечує індивідуального обліку й, відповідно, не мотивує до економії. Крім того, ще й заохочує недобросовісних мешканців використовувати газ не за призначенням. А опалення квартири з допомогою конфорок і духовки – пряма загроза не лише гаманцеві сусіда, а і його життю та безпеці. Поїздка у гості чи відрядження – чергова підстава платити за тих, хто в цей час газом користувався.
– Чому монополіст не хоче встановлювати індивідуальні лічильники? Дорого? Чітких і обгрунтованих пояснень на зустрічі 25 липня, – говорить Богдан Лис, – ми так і не почули. Тільки про виконання рішень НКРЕКП. У разі відмови від встановлення загальнобудинкового лічильника монополіст погрожує нарахуваннями за граничними нормами споживання, затвердженими Кодексом ГРМ. Тобто якщо маєте газову плиту та централізоване гаряче водопостачання, нарахування буде здійснюватися за нормою 9,8 кубометра на людину в місяць. Якщо ж у квартирі з газовою плитою централізоване гаряче водопостачання відсутнє, гранична норма становить уже 18,3 кубометра на людину в місяць. Після 1 січня 2018 року згідно з Законом “Про забезпечення комерційного обліку природного газу” оператор має припинити необліковане газопостачання.
Стосовно договорів на експлуатацію складових газорозподільчої системи Богдан Лис переконаний, що голова ОСББ підписувати його не правомочний без погодження на загальних зборах зі співвласниками будинку. Адже згідно зі ст. 19 ЗУ “Про ОСББ” і ст. 382 Цивільного кодексу України багатоквартирний будинок є спільною власністю не ОСББ, а винятково власників житлових і нежитлових приміщень!
Свої вимоги мітингувальники озвучили, попереду – наступний раунд юридичних погоджень.
Що робити
З огляду на все вищесказане, не варто сваритися чи проявляти агресію до фахівців, які прибудуть до вашого двору для встановлення лічильника – люди на роботі і працюють згідно з отриманим нарядом. Активісти громадянської мережі “Опора” вже накопичили чималий досвід спілкування в таких ситуаціях і радять ні від чого категорично не відмовлятися й нічого категорично не заперечувати. Чемно просіть зачекати до прибуття голови правління ОСББ (ЖБК) та поліції, щоб з’ясувати, чи не якісь самозванці приїхали поратися з вашим спільним майном. Фотографуйте хоча б на мобільні телефони те, що відбувається (номери машин, співробітників облгазу тощо), але не ставте підписів ні на яких паперах. Бажано, щоб голова правління прибув раніше наряду поліції або одночасно з правоохоронцями. Про те, які документи вимагати від бригади, як правильно скласти акт про подію (з вашої точки зору, а не поліції чи облгазу), які й куди листи розсилати негайно, можна проконсультуватися за телефоном 096-263-62-00. За цим же телефоном можна попросити надіслати на електронну адресу зразки актів, звернень до відповідних інстанцій, розроблені юристами громадянської мережі “Опора”.
І не забувайте: якщо ваша особиста незгода платити за показниками зовнішньобудинкового лічильника буде офіційно зафіксована, вона легко може перетворитися на документ, згідно з яким отой додаток 10 до Кодексу ГРМ (із його максимальними розцінками) пильним оком націлиться саме на вашу квартиру. Як з’ясувалося, в цій ситуації навіть права свої треба відстоювати дуже обережно.
* * *
20 червня 2017 року Саксаганський районний суд Кривого Рогу Дніпропетровської області виніс рішення, яким визнано право населення отримувати індивідуальні лічильники газу в багатоквартирних будинках. Судом було встановлено, що “Криворіжгаз” сам планує і складає свою “Інвестиційну програму”, яку потім затверджує НКРЕ.
На ПАТ “Криворіжгаз” покладено обов’язок встановити населенню індивідуальні прилади обліку газу. ПАТ “Криворіжгаз” подав апеляційну скаргу на рішення Саксаганського районного суду.
Аналогічний прецидент був прийнятий в Сумах, але 23 січня 2017 року Апеляційним судом Сумської області рішення від 10.11.2016 року на користь побутових споживачів було скасоване як незаконне. Так чи інакше, але українці починають боротися за свої права. І це вже – досягнення.

Ольга ЩЕГЛОВА.