У третій декаді липня у селі Більськ Котелевського району стартував міжнародний проект “Літня польова археологічна школа”, яким опікуються представники Інституту археології НАН України та комунальна установа “Історико-культурний заповідник “Більськ” Полтавської обласної ради. Партнер проекту – Всеукраїнське громадське об’єднання “Спілка археологів України”.
На початку заснування школа працювала в розрізі польової практики для студентів, але швидко перетворилася на майданчик для зустрічі поважних археологів із різних міст України, а також із закордону. Тут налагоджуються ділові контакти між авторитетними дослідниками, набувають практичного досвіду молоді науковці. Сюди їдуть туристи, щоб побачити артефакти, які розкривають секрети чи, навпаки, породжують нові таємниці в давній історії нашої держави.
Серед учасників школи – студенти та аспіранти вишів із Києва, Кракова (Польща), Харкова, Львова, Сум. Загалом на розкопки Більського городища цього разу прибули представники восьми вишів. Удача усміхнулася археологам уже в перші дні роботи. Минулоріч знайдене скіфське золото стало, здається, лише почином до серії наступних сенсаційних знахідок. Цього разу археологи також знайшли золоті прикраси скіфської доби, окрім того, неушкоджену грецьку амфору, наконечники для стріл, деталі кінської упряжі й навіть древні вироби зі шкіри. Артефакти датуються VI століттям до нашої ери, тобто їм близько 2 600 років.
В одному з розкопаних курганів археологи виявили останки коня – вірного супутника скіфських воїнів, в іншому – поховання двох людей, які, вочевидь, належали до заможного прошарку древнього народу: саме тут знайдено золоті прикраси та інші “статусні”, як говорить керівник археологічних досліджень на Більському городищі, директор Музею археології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Ірина Шрамко, речі, які простим людям до могил не клали.
Серед сенсаційних для наукового осмислення знахідок – сіра глиняна амфора, виготовлена на території сучасної Західної України. Віднині вона – неспростовний доказ економічних зв’язків місцевих скіфів із народами, що проживали на берегах Південного Бугу, на Поділлі; висхідна точка нових досліджень, теорій і гіпотез. За словами старшого наукового співробітника Музею археології Харківського університету, провідного наукового співробітника Історико-культурного заповідника “Більськ” Станіслава Заднікова, на території Лівобережної України такий посуд вдалося знайти вперше.
Загалом як минулорічні, так і цьогорічні знахідки на Більському городищі – величезний здобуток для археологічної науки, адже більшість поховань скіфської доби пограбовані ще в прадавні часи. Утім археологи переконані, що відкриттів на цих загадкових землях чекає на них іще багато й наступна удача не забариться.

Тетяна ПЕТРЕНКО.