Світла сонячна субота 22 липня у селі Юрках Козельщинського району була затьмарена сумом і слізьми сотень людей, які зібралися на одній із вулиць села біля будинку сім’ї Гладких. Їх привела сюди трагічна звістка про загибель захисника України, воїна-героя, 21-річного молодшого сержанта 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади Сергія Гладкого.
Він народився 27 жовтня 1995 року. Виріс у Юрках. Закінчив школу, потім навчався у ПТУ. Останнім часом мешкав у селі Страбичове Мукачівського району Закарпатської області, звідки родом його мати.
За інформацією представника Козельщинського районного військового комісаріату підполковника Віктора Крука, три роки юнак виконував бойові завдання у зоні АТО. У червні 2014-го був призваний у ЗСУ Мукачівським ОМВК. Наприкінці липня того ж року добровольцем пішов на фронт.
Сергій мав позивний “Сіріус”. Був командиром відділення. Йому випало прикривати “дорогу життя” до Луганського аеропорту, служити на взводно-опорному пункті у Станиці Луганській. У 2015-му виконував завдання на дебальцівському напрямку. Із березня до грудня 2016 року обороняв околиці селища Невельського, що неподалік Красногорівки Донецької області. Починаючи з травня 2017-го, обороняв Новгородське, що поблизу окупованої Горлівки.
20 липня вночі, близько опів на першу, противник розпочав обстріл позицій одного зі взводно-опорних пунктів 128-ї бригади. Молодший сержант Сергій Гладкий загинув від ворожої кулі снайпера, яка поцілила в голову. Юнака у рідний дім привезли його бойові побратими, яким вдалося вижити у тому кривавому бою. Батьки, молодший брат, односельці, військові, жителі району зі сльозами на очах, з усіма почестями провели захисника України в останню путь…
Складаємо щиру молитву за його світлу душу. Не забуваймо про усіх наших славних Героїв, які поклали життя на вівтар Вітчизни. Нехай Господь прийме душу Сергія, усіх полеглих за волю нашої Батьківщини у Своє Царство. Вічна слава Героям! Слава Україні!

Наталія РОМАНЧЕНКО
Журналіст