Серед усіх видів м’яса кролятина по білковій поживності, соковитості, смаковим якостям і засвоюваності займає одне з перших місць. Тому за кордоном кроляче м’ясо коштує набагато дорожче, ніж інші м’ясні продукти. Кролятина, що по відсотковому вмісту білка перевершує м’ясо птиці, традиційно вважається одним з основних продуктів дієтичної кухні. Вітамінів В6, В12, РР, заліза, фосфору й інших мікро- й макроелементів у кролятині набагато більше, ніж у свинині, баранині, яловичині. І це при мінімальному вмістові холестерину! Найбільш поживне і цінне м’ясо –
у 5-місячних кролів.

На жаль, кролі, особливо в молодому віці, при поганих умовах годівлі, догляду і утримання хворіють, що може спричинити масовий падіж тварин. Щоб убезпечити своє господарство від збитків і отримувати якісне дієтичне м’ясо, треба забезпечувати кролів повноцінною годівлею.
Серед профілактичних заходів загального призначення – і щоденний клінічний огляд тварин, що дає змогу вчасно помітити відхилення. Зниження рухливості, слабка реакція на зовнішні подразники, погіршення або повна втрата апетиту, чхання, закисання очей, зміна форми та забарвлення екскрементів – ці та інші ознаки дозволяють запобігти поширенню хвороби й одразу розпочати лікування.
Міксоматоз – гостре контагіозне вірусне захворювання, що нерідко уражує кролів. Основні клінічні ознаки – запалення очної кон’юнктиви, утворення набряків – переважно на голові, в зоні ануса, статевих органів, на шкірі тулуба. Набряки можуть з’єднуватися, заповнюватися рідиною.
Цікаво, що в минулому столітті вірус міксоматозу використовували в Австралії для боротьби з дикими кроликами, які знищували посіви пасовища. Штучне зараження призводило майже до повної загибелі кролів, однак згодом летальність зменшилася. Пізніше під Парижем з цією ж метою на волю випустили двох заражених міксоматозом кролів, які швидко спричинили спустошливу епізоотію у Франції серед не лише диких, а й свійських кролів. У наступні роки міксоматоз поширився в багатьох країнах Європи.
Збудник міксоматозу чутливий до ефіру, формаліну і лугів, при нагріванні до +55°С й вище гине через 25 хвилин. Стійкий проти звичайних концентрацій борної кислоти, фенолу, перманганату калію, проте 2-відсотковий формаліновий розчин його надійно знешкоджує. У висушеному стані збудник зберігається понад 220 днів, у гниючих трупах залишається небезпечним до 7 днів. У висушених при температурі 15–25°С хутрах вірус гине через 10 місяців. У замороженому стані він зберігається більше двох років.
Значну роль у розповсюдженні інфекції відіграють кровоссальні комахи (комарі, москіти) та ектопаразити (воші, блохи, кліщі). Встановлено, що в слинних залозах москітів вірус міксоматозу зберігається до 7 місяців, кролячі блохи можуть бути носіями вірусу впродовж 3 місяців голодування, комарі здатні зберігати вірус до 30 діб після інфікування.
Міксоматозом хворіють домашні та дикі кролики незалежно від віку. Джерелом збудника хвороби є уражені кролі та ті, що перехворіли, які поширюють вірус із виділеннями з очей і носа. Зараження відбувається при безпосередньому контакті здорових тварин із хворими, а також через корми, воду, предмети догляду, вигули. Механічними переносниками збудника інфекції на великі відстані можуть стати люди, транспортні засоби, птахи.
Епізоотичні спалахи міксоматозу мають сезонний характер. Спостерігаються зазвичай пізно навесні або на початку літа і пов’язані з наявністю в цей період значної кількості комах – переносників вірусу. У разі первинного виникнення в раніше благополучному господарстві хвороба за короткий час охоплює майже все сприйнятливе до інфекції поголів’я кролів, має гострий перебіг, спричинює загибель більше 90% тварин. Заражені тварини надовго залишаються вірусоносіями.
Інкубаційний період триває 3–11 діб, що залежить від вірулентності вірусу, способу зараження і стійкості організму. Перебіг хвороби буває надгострий і хронічний (латентний). Розрізняють класичну (набрякову), нодулярну (вузликову) та безсимптомну форми міксоматозу. Для класичної форми характерною клінічною ознакою є набряки підшкірної клітковини та маленькі вузлики переважно в ділянці голови, статевих органів та ануса. Передня частина голови сильно припухає, особливо у районі очей і вух, шкіра збирається у валикоподібні складки, внаслідок чого голова кроля нагадує голову лева – “левиний вигляд”. Одночасно у хворих кролів розвивається серозно-гнійний кон’юнктивіт, спостерігаються спочатку слизові, а потім гнійні виділення з очей, що накопичуються між повіками та очним яблуком, повністю закриваючи очні щілини. Це значно ускладнює перебіг хвороби, кролик повністю втрачає зір. З носової порожнини також витікає гній, значно утруднюючи дихання, тварина намагається дихати через рот, жалібно попискує. Згодом пухлини зливаються між собою, на місці вузликових розростань утворюються осередки некрозу, кролі сильно худнуть, набувають потворної форми, у них з’являються задишка, хрипи в легенях, синюшність слизових оболонок. Хвороба триває у дорослих кролів – 10–14 діб, у молодих тварин – 4–8 діб і майже завжди закінчується загибеллю.
Нодулярна (вузликова) форма хвороби має більш доброякісний перебіг, хоча летальність при ній також сягає 70–90 %. На початку хвороби в ділянці спини, вушних раковин, носа, повік, лап, поміж пальцями й кігтями утворюються папули, вузлики, обмежені пухлини завбільшки від просяного зерна до голубиного яйця. Через 10–14 діб на місцях вузликових розростань та пухлин утворюються осередки некрозу. Хвороба триває 30–40 діб. У разі видужання некротичні ділянки загоюються впродовж 2–3 тижнів.
При безсимптомній формі прояву клінічних ознак хвороби не спостерігається.
При встановленні діагнозу “міксоматоз” враховують сезон року, активність кровоссальних комах, епізоотологічну ситуацію в попередні роки, масовість поширення хвороби; клінічні ознаки, тобто набряки шкіри вух, голови, повік або щільні вузликові утворення в ній, кон’юнктивіт й особливо чітко виражену синюшність тощо; результати лабораторних досліджень (біопроби й гістологічне дослідження матеріалу).
Лікування антибіотиками, сульфаніламідними препаратами безуспішне або дає дуже слабкі результати. Особливу роль відіграє своєчасна вакцинація кролів. Для специфічної профілактики застосовують вакцину, яку готують з фіброматозного вірусу, вирощеного в культурах клітин. В Україні щеплення проводять в останній декаді квітня. Повторно молодняк вакцинують у віці 35–45 діб. У щеплених кролів імунітет зберігається 6–9 місяців.
Для запобігання занесенню збудника міксоматозу кролів у благополучні господарства ззовні потрібно суворо дотримуватись ветеринарно-санітарних заходів. Виключають проникнення на його територію диких тварин. Систематично здійснюють дезінфекцію і дезінсекцію для знешкодження кровоссальних комах.
Хворих тварин необхідно терміново забивати і палити всю тушку разом із хутром. Місця утримання та інвентар слід дезінфікувати 3-відсотковим розчином їдкого натру, 2-відсотковим розчином лугу, 1-відсотковим розчином формальдегіду або 5-відсотковим розчином лізолу.
З неблагополучного господарства, де виявили інфекцію, карантин знімають через 15 днів після останнього випадку захворювання кролів і проведення ветеринарно-санітарних та спеціальних заходів. У неблагополучних у минулому пунктах забій кролів заборонено протягом 2 місяців після зняття карантину.

Дмитро БІЛАЙ
Магістр із технології виробництва та переробки продукції тваринництва