Однією із головних причин дитячих травм є неуважність батьків. Улітку дитячий травматизм зростає, адже шкільні канікули – це багато вільного часу і велика кількість приваблюючих факторів: легкий одяг, можливість купатися у відкритих водоймах, стиглі фрукти на деревах, катання на велосипедах, роликах, скейтбордах. Додайте контакти з комахами та тваринами, довготривале перебування на сонці, велику кількість квіткового пилку. Також влітку збільшується кількість падінь із незахищених спеціальними сітками вікон, балконів та лоджій.
Частіше в біду потрапляють діти енергійні та допитливі. До речі, в літніх таборах та оздоровчих санаторіях, де відпочинок дітей організовано під постійним контролем дорослих, травматизм має найнижчі показники.
Окремої уваги заслуговує катання на велосипедах та скутерах. На старшу шкільну вікову групу припадає половина всіх ушкоджень. Травми різноманітні: від забоїв та синців до вкрай тяжких ушкоджень, що можуть призвести до смерті дитини. Дуже небезпечні наїзди та зіткнення з рухомим транспортом. Крім того, відсутність захисного спорядження (шоломи, наколінники, рукавички) часто ускладнює звичайну забійну травму пошкодженнями шкірних покривів та суглобів (рани, садна, переломи, чужорідні тіла).
Нечасто, на жаль, можна побачити дитину-велосипедиста у шоломі та із захисними щитками на колінах. Це, насамперед, є наслідком батьківської безвідповідальності. Адже шолом захищає дитину від важкої травми голови при падінні.
Інший чинник велосипедних травм – перевезення дітей на задньому багажнику велосипеда. Коли дитячу ніжку випадково затягує у спиці колеса, можна отримати переломи кісток гомілки та суттєві пошкодження зв’язок гомілково-ступневого суглоба. Для перевезення дітей потрібне спеціально обладнане сидіння на рамі велосипеда.
Особливої батьківської пильності потребують дитячі розваги на різноманітних атракціонах. Оскільки в таких розвагах беруть участь діти різного віку, є загроза молодшим отримати травму. Наприклад, на батуті – через різну вагу стрибунів. Більш дорослі діти під час розваг демонструють усе, на що здатні, при цьому не прораховуючи наслідки для тих, хто поруч.
Дорослим необхідно завжди пам’ятати, що здоров’я дітей – у їхніх руках. Тому слід неухильно дотримуватися найпростіших правил.
Не дозволяйте дітям гратися в небезпечних місцях (гаражі, будівництва, котловани, дахи будівель тощо). Встановлюйте надійні захисні ґрати на вікнах та балконах – протимоскітна сітка дає хибне відчуття безпеки, але не втримає дитину від падіння вниз. Вивчайте з малюками правила дорожнього руху. Забезпечте їх захисним обладнанням під час катання на роликах та велосипедах. Обов’язково переконуйтеся у безпечності дитячих майданчиків та справності атракціонів. Не дозволяйте гратися з дикими та бродячими тваринами.
Але не можна боротися з травматизмом лише заборонами. Дітям потрібна свобода, творчий простір. Саме під час ігор формується майбутня особистість, її характер, гартується сила волі, бійцівські якості. Рух стимулює розвиток тіла і духу. Справа дорослих – навчити дітей передбачати небезпечні ситуації, не боротися з природно виправданою активністю, а відволікати від небезпечних пустощів, заповнюючи вільний час розумними розвагами.
Подаруйте дітям щасливе дитинство без травм!

Анар САЛІХОВ,
лікар-ортопед-травматолог Кременчуцької міської дитячої лікарні.