“Підкажіть, які трави помічні при лікуванні верхніх дихальних шляхів?”
В.І.НЕДІЛЬКО.

Гісоп лікарський (иссоп обыкновенный; Hyssopus officinalis) – багаторічна трав’яниста дрібно-опушена рослина родини губоцвітих. Стебла чотиригранні, підведені, 20–50 сантиметрів заввишки. Листки цілокраї, довголанцетні, до 8 міліметрів завширшки, до основи клиновидно звужені, без помітного черешка, крапчастозалозисті, з трохи загорнутими на спідній бік краями. Квітки неправильні, двостатеві, яскраво-сині, іноді рожеві; суцвіття переривчастоколосовидне, майже однобічне. Плід – з 4 горішків. Цвіте у червні – серпні.
Походить рослина з Південної Європи. В Україні вирощують у садах і на городах як ефіроолійну рослину. Дичавіє.
Використовують траву (верхівки стебла до 20 сантиметрів завдовжки), зібрану під час цвітіння рослини. Сушать під наметом або в приміщенні. Сухої сировини виходить 20 відсотків. Зберігають у сухому приміщенні в мішках. Рослина неофіцинальна.
Трава містить ефірну олію (0,6–1% ), флавоноїди (0,9%), тритерпенові кислоти (урсолова, олеїнова), дубильні й гіркі речовини, смоли, камедь і барвники. До складу ефірної олії входять 1-пінокамфон, a-пінен, b-пінен, камфен, цинеол, 1-пінокамфеол, пінокамфеолацетат і сесквітерпени.
Рослина має антисептичні й спазмолітичні властивості. В багатьох зарубіжних країнах гісоп використовують у науковій медицині. У вигляді настою або настойки його вживають як відхаркувальний засіб при хронічних катарах верхніх дихальних шляхів (бронхіти, трахеїти, ларингіти), при бронхіальній астмі, поганому травленні, хронічних колітах, метеоризмі й закрепах, як глистогінний засіб, а також при анемії, неврозах, стенокардії, ревматизмі та гіпергідрозі.
Місцево гісоп використовують при запаленні очей, стоматитах, охриплості голосу, захворюваннях глотки, для лікування забитих місць, синців, ран та екзем.
Внутрішньо вживають настій трави (1–2 столові ложки на 400 мл окропу, настоюють годину, проціджують) – по півсклянки 2–3 рази на день за 20 хвилин до їди (пити теплим); настойку трави (20 г трави на 100–200 мл горілки, настоюють 7 днів, проціджують) – по чайній ложці 2–3 рази на день.
Зовнішньо використовують настій трави (2 чайні ложки трави на 200 мл окропу, настоюють 30 хвилин) – для полоскань, промивань та компресів.