Завершується третя фаза реалізації спільного проекту Європейського Союзу та ПРООН “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду”. Початок першої його фази датований далеким 2009 роком – тоді частка грантових коштів склала 3 мільйони 600 тисяч гривень, загальна вартість півсотні тодішніх громадських ініціатив – понад 7 мільйонів гривень. Друга фаза розпочалася у 2011 році, й до жовтня 2014-го загальна вартість виконаних робіт склала вже понад 10 мільйонів гривень, із них грантової підтримки – 4,2 мільйона.
Що зроблено в області
Підсумки співпраці у ході третьої фази проекту підбивали на засіданні обласної координаційної ради. Віталіна Старчик, координатор Полтавського підрозділу впровадження цього проекту, закликала учасників не зупинятися, ділитися отриманим досвідом з іншими районами та областями. Як розповіла директор департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій ОДА Інна Іщенко, із понад 29 мільйонів гривень на реалізацію 64 ініціатив третьої фази проекту більше 16 мільйонів – грантові кошти ЄС та ПРООН. Саме модель співфінансування з різних джерел стала стимулом для громадської активності. По 4 мікропроекти співпраці з сільськими територіями реалізовано у Зіньківському, Кременчуцькому, Козельщинському, Лохвицькому, Оржицькому, Пирятинському та Шишацькому районах, 5 – у Чутівському. У Миргороді та Горішніх Плавнях на конкурсній основі було відібрано та втілено чверть сотні мікропроектів з муніципального розвитку. Про те, що вдалося зробити за рахунок співфінансування бюджетів різних рівнів із грантовими коштами, розповідали керівники районних рад та державних адміністрацій, міські голови Миргорода та Горішніх Плавнів.
Грантова історія села Онішки
А в Оржицькому районі дуже цікавий досвід співпраці зі спільним проектом ЄС та ПРООН “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду” має громадська організація “Надія”, що в селі Онішки.
Як розповів координатор районного ресурсного центру Іван Несміян, громада взяла участь у другій і третій фазах цього проекту. Першою ластівкою такої співпраці став капітальний ремонт місцевого ФАПу ще у 2012 році. Наступним етапом стало встановлення вуличного освітлення з використанням відновлюваних джерел енергії: світильники вдень її накопичували, а в темну пору доби використовували. Але у перший же рік з’ясувалося, що за короткий зимовий день накопиченої енергії ліхтарям вистачає всього на кілька годин. І тоді громада ризикнула й розробила ще один проект – вуличного освітлення з використанням енергозберігаючих ламп.
– Скажу чесно, тамтешній сільський голова Людмила Миколаївна Сазонюк – людина дуже енергійна й цікава. У співпраці з нею будь-яка громадська ініціатива вдається. Якщо вже підключається до якоїсь справи, то, будьте певні, – зробить! Не так давно і в обласному конкурсі проектів Онішківський також виборов перемогу: шляхом співфінансування відремонтували Будинок культури.
Ліхтарі по всіх вулицях
Про те, яку ж саме вулицю в селі “ощасливили” одразу двома видами освітлення, питаю у сільського голови. Виявляється, ліхтарі встановили у найпотрібніших місцях одразу по всьому селу: півтора десятка – за рахунок першого проекту і 130 – із використанням електричної енергії (енергозберігаючих ламп).
– Загальна вартість ремонту ФАПу склала загалом 100 тисяч гривень, – розповідає Людмила Миколаївна, – п’ять років тому це були непогані гроші. Відремонтували стелю, поміняли підлогу, вікна, двері, поклеїли шпалери. Причому тоді обов’язковою умовою надання грантових коштів був внесок громади (5 відсотків від загальної суми). Тому 5 тисяч зібрали безпосередньо по селу – люди погодилися із власних кишень внести свою частку.
Щодо освітлення скажу з власного досвіду, що в наших кліматичних умовах “сонячні” ліхтарі взимку ситуацію не врятують. Тому другий проект (у 2015 році) мав назву “Енергозберігаючі заходи з виконанням капітального ремонту вуличного освітлення”, і його загальна вартість склала більше 238 тисяч гривень. Із них грантових коштів ЄС та ПРООН – 136,25 тисячі гривень. Внесок громади цього разу склав 12 тисяч гривень, зібрати їх допомогли місцеві землекористувачі. Сільський бюджет на освітлення виділив більше 40 тисяч, районний – 50.
Ліхтарі стоять у Онішках на “ризикованих” поворотах, затемнених відрізках, біля місць громадського користування. Тепер у селі використовуються обидва види освітлення: влітку “сонячної” енергії вистачає на всю коротку ніч.

Ольга ЩЕГЛОВА
“Зоря Полтавщини”