Мрія
Як хочеться
нарешті стати дідом.
Так віриться,
що буде це колись.
По селищу іти
за внуком слідом,
який побіг попереду кудись.
Як хочеться з малим
прийти на стадіон –
на старість це була б
така шалена радість.
І хай заб’є
він дідусеві гол.
Лише за цим одним
на серці в мене заздрість…
Микола ШАПОВАЛОВ.
с. Матяшівка
Великобагачанського
району.
***
Життя потріпані сторінки,
Гортаєм їх ми без пуття.
Що бачила в житті ти, жінко?
Невдачі, гріх чи каяття,
Чи, може, щастя хоч наперсток?
А чи кохання промінець?
Та все ж ішла вперед ти вперто
Крізь безліч мрій, думок, сердець.
Ішла вперед крізь бурі часу,
Ішла вперед крізь терни днів,
Ти не спіткнулася ні разу,
Хоч, може, хтось того й хотів…
Любов НЕСВІЦЬКА.
с. Завадинці
Хмельницької області.
Де ти, доле?
Де ти, доле, блукаєш? Не знаю.
У яких невідомих краях?
Звідусіль я тебе виглядаю,
Але бачу поки що у снах.
Сумно, тяжко в житті без кохання,
Серце прагне любові, тепла.
Де ти, та, неповторна, жадана,
Що зігріть мою душу змогла б?
Відгукнись: я на тебе чекаю
Вранці, вдень, восени, навесні.
Озовись: і тоді запалають
Незбагненного щастя вогні.
Юрій НОВИКОВ.
м. Павлоград
Дніпропетровської області.
З поетичного зошита
Опубліковано: 10 Липня 2017