Нині багато говорять і пишуть про раціональне харчування дитини, правильний добір і поєднання продуктів, корисну та шкідливу для малюка їжу. А от психологічний аспект годування дітей і батьки, і навіть педагоги досить часто залишають поза увагою.
Психологи рекомендують
* Якщо дитина не хоче – нехай не їсть.
* Не змушуйте і не “запихайте”. Дитина повинна вчитися сама визначати свої потреби. Але намагайтесь не допускати частих перекусів між основними прийомами їжі. Можливо, варто нічого не давати, скажімо, за годину до обіду.
* Не використовуйте метод відволікання – мама співає, а бабуся в цей час тягнеться до малюка з ложкою. Завжди запитуйте у дитини, чи хоче вона їсти.
* Не треба обіцяти дитині нагороду за з’їдене, бо це негативно позначається на її характері. Дитина може почати користуватися таким ставленням батьків для того, щоб виконувалися всі її забаганки.
* Частіше гуляйте на свіжому повітрі. Дитина “нагуляє” апетит.
* Дотримуйтесь режиму прийому їжі. Режим – коли їсти і режим – у якій черговості. Інколи можна заманити на першу страву десертом.
* Іноді буває так, що дитина не хоче пробувати нову страву. Якщо таке трапляється, запропонуйте шматочок і попередьте: якщо не сподобається – викинь і не їж. Або запропонуйте приготувати щось нове разом.
* Не просіть дитину: “Ну поїж!” Якщо не хоче, перепитайте, чи впевнена вона, і просто заберіть тарілку.
***
У психології є таке поняття, як “ноофобія їжі” – побоювання скуштувати нові продукти.
Якими можуть бути причини виникнення такої фобії у дітей-дошкільнят?
Різноманітні страхи можуть стати причиною цього феномена. Так, якщо малечі доводилось чути від батьків чи старших людей, яким вона довіряє, залякування чи негативні висловлювання під час прийому їжі, то дана емоція може закріпитись і стати причиною небажання їсти чи то взагалі, чи то конкретні страви.
Можливо, дитина мала неприємний досвід куштування певної страви – їй не сподобалось, вона не знає, що щось може бути краще приготоване. Цей досвід міг поширитись і на іншу їжу.
Також досить поширена причина – відсутність звички вживати “нормальну” їжу, тобто дитина фактично не сприймає те, що їй дають, не вважає це їстівним. Таке може трапитися з дітками, яких батьки довго годують молоком чи сумішами, перетирають у блендері їжу до кашоподібної консистенції. Як наслідок, малюки не звикли жувати і кусати, а тому відмовляються.
Кількість їжі, яку повинна вживати дитина, залежить від того, що саме вона їсть. Не турбуйтеся, якщо вам здається, що дитина мало з’їдає за один прийом їжі. Вона надолужить наступного разу. Якщо дитина сповнена енергії і нормально росте, значить, з нею все в порядку. Якщо вам здається, що вона росте повільно через те, що занадто мало їсть, проконсультуйтеся з лікарем.

Підготувала психолог обласної бібліотеки для дітей імені Панаса Мирного
Ельвіна ЯНКО.