Повна назва великого церковного свята, яке відзначається 7 липня, – Різдво чесного славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна.
Цього дня віряни згадують, як у сім’ї іудейського священика Захарії та його дружини Єлизавети народився майбутній Пророк. Іоанн Хреститель – найбільш шанований християнський святий після Богородиці. По материнській лінії він був родичем Ісуса Христа і з’явився на світ за шість місяців раніше за Нього.
Про Різдво Предтечі та про його батьків детально розповідає Євангеліє. Захарія служив священиком у єрусалимському храмі, а Єлизавета належала до славетного роду Аарона (Аарон був першим первосвящеником єврейського народу і старшим братом Пророка і Законодавця Мойсея). У благочестивого подружжя до самої старості не було дітей, і вони просили Бога про нащадка. Одного дня, під час кадіння в храмі, Захарії явився Архангел Гавриїл і сповістив про майбутнє народження сина, котрого звелів назвати Іоанном. Зляканий Захарія не повірив, і за це Архангел “замкнув” йому вуста, допоки справдиться пророцтво. Невдовзі подружжя стало батьками.
Святкуючи Різдво Іоанна, слід пам’ятати й про ті випробування, які почнуться для людського роду надалі, після народження Ісуса Христа. Цар Ірод накаже шукати Святе Немовля, щоб убити. Захарія загине, а Іоанн та Єлизавета, як і Святе Сімейство, стануть біженцями, які сповна зазнають гіркоти вигнання.
Утім саме суворе життя в пустелі, проведене в пості й молитві, перетворить маленького хлопчика Іоанна на духовно загартованого Предтечу, якого Спаситель назве “найбільшим серед народжених жінками”. На проповідь про пришестя Христа він вийде непохитним служителем Господньої правди й залишатиметься таким до останнього подиху.
За народними звичаями, вночі перед Івановим днем відзначається свято Купайла. Воно сповнене дуже красивих дохристиянських обрядів, які, звичайно ж, не мають жодного стосунку до прославлення і вшанування Святого Пророка. У сучасній Україні зануритися в ці обрядодійства – стрибання через купальське вогнище, пошуки цвіту папороті, пускання вінків на воду – можна на традиційних культурно-мистецьких святах. Однак інтересом до народних традицій у жодному разі не можна замінювати наш християнський обов’язок прийти до храму й вшанувати Іоанна Предтечу на величній церковній службі.

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.