Як уже повідомляла “Зоря Полтавщини”, у Полтаві пройшла урочиста церемонія нагородження номінанток конкурсу “Успішна жінка Полтавщини”. Переможницею в номінації “Берегиня роду” стала Світлана ЛУЦЕНКО з Шишак.
Світлана Гаврилівна разом із чоловіком Юрієм Васильовичем виховують п’ятьох дітей. Старша донька Лілія закінчила лінгвістичний університет у Києві, викладає у мовному центрі. Маргарита – студентка Харківського медичного, Петро – політехнічного університетів. Школярки Дар’я і Любов закінчили сьомий і третій класи відповідно Шишацької обласної школи-інтернату для обдарованих дітей і спеціалізованої школи імені Вернадського, зараз відпочивають на канікулах.
Ця родина – музична. Старші діти, розповідає мама, – випускники місцевої музичної школи по класу фортепіано, молодші дівчата там навчаються. Петро також грає на гітарі, гарно малює. Мама з татом – теж хороші гітаристи. Дар’я займається вокалом, вигравала обласний конкурс “Первоцвіт”. Люба має гарний голос, захоплюється виготовленням виробів з природних матеріалів і паперу. Роботи свої роздаровує.
А ще Луценки люблять подорожувати, опановують пішохідний туризм і навчають інших.
– Поки була можливість, подорожували по Криму, піднімалися на Ай-Петрі, – розповідає Світлана Гаврилівна. – І в Карпатах були. З чоловіком ведемо молодіжну секцію у церкві християн-адвентистів у Шишаках, займаємось пішохідним туризмом. Ми з ним – співавтори довгострокової програми “Добре серце”, яку втілюємо 12 років. Ось і нещодавно закінчили 10-денне оздоровлення 40 дітей в наметовому таборі біля Псла. Це діти віком 9–14 років з кризових сімей, багатодітних, малозабезпечених, діти, які опинилися в складних життєвих обставинах, з особливими потребами. Для них – походи, уроки мудрості, майстер-класи з виготовлення браслетиків, листівок, виробів з глини. Дітям це цікаво, тим більше таким, які ніде ніколи не бували. У них теж є таланти, і їх треба розвивати. Проводимо гру “Країна здоров’я”, самі робимо постановки лялькового театру, залучаємо до заходів і своїх сина та доньок. Проводимо бесіди з батьками дітей із кризових сімей. До 1 вересня закуповуємо таким дітям шкільне приладдя. Взагалі у нас багато помічників…
Мама цієї родини за освітою – педагог. Працювала методистом районного методичного центру, перебувала на обліку в центрі зайнятості, зараз влаштовується педагогом-асистентом по роботі з дітьми з інвалідністю в інклюзивній групі дитсадка “Ясочка”. Тато – завгосп Шишацького селищного будинку культури, слідкує за тим, щоб на численних заходах, які там проводяться, працювали всі комунікації, апаратура, були світло і тепло. Має прекрасний музичний слух, який передався дітям. Родина користується повагою в селищі та районі. Дружина родом з Шишак, чоловік – з Харківської області. Після отримання диплома Харківського педагогічного інституту імені Григорія Сковороди Світлана поїхала на роботу в Близнюківський район Харківщини, там зустрілися і побралися з Юрієм. У Шишаки приїхали, коли помер батько Світлани, щоб допомогти мамі, так тут і залишилися.
Світлана Гаврилівна розповідає, що на долю випало багато випробувань. Чоловік освіту не отримав, хоча він – педагог за покликанням. Коли потрібно було їхати на вступні іспити, на комбайні, де він працював, сталася пожежа, отримав травми. Сама жінка ледь не померла після четвертих пологів.
– Мене тричі Бог забирав і повертав до життя, – каже Світлана. – Дякуємо тільки Богу за те, що народилася ще й п’ята дитина. Живемо за принципом – як ти хочеш, щоб ставилися до тебе, так стався до інших. І дітей так навчаємо. Сім’я – це вічне, це те, що дає нам силу підтримувати один одного.

Ганна ЯЛОВЕГІНА
“Зоря Полтавщини”