Шишацька об’єднана громада для своєї опорної школи за кошти державної освітньої субвенції закупила дітям фактично новий процес вивчення природничо-математичних дисциплін. Як працює метеолабораторія, чому свічку можна загасити, не обпікши пальці, як відбувається фотосинтез – все це тутешні школярі осягатимуть уже не лише мовою формул чи правил, а й наочно: просто і зрозуміло, з використанням найсучасніших гаджетів. У більшості шкіл про таке обладнання ще й не мріють. А дарма.
Лабораторна для чиновників
…У якій точці полум’я має найвищу температуру? Щоб визначити це лабораторно, в кабінеті фізики школярі вже попід’єднували до планшетів вимірювальні комплекси (аналогово-цифровий перетворювач і термопару, здатну фіксувати температуру до 12000С). Запускаємо програму, тонесеньким дротиком тикаємо у полум’я свічки, а на планшеті вже малюється графік. На вчительській інтерактивній дошці – схожий. Максимальну температуру електроніка фіксує (одним кліком курсора!) на самісінькому вершечку – близько 700 градусів.
А за партами, поряд із учнями, сидять голова облдержадміністрації Валерій Головко, заступник міністра освіти та науки Роман Греба, співробітник Адміністрації Президента України Олександр Бухтатий, директор департаменту освіти і науки ОДА Олена Харченко, інші посадовці, а також журналісти. І бачили б ви, із яким захопленням чиновники тикають дротинками у вогонь, як радіють результатам! Перегукуються між собою, завзято порушуючи дисципліну. На запитання викладача діти й дорослі відповідають наввипередки, хором.
у не боляче гасити свічку пальцями (бо організм складається на 80 відсотків із води, вода має високу теплоємність – щоб нагріти каструлю, треба немало часу). Крім того, біль – це хімічна реакція між нейронами, що також потребує часу. А теплопровідність різних речовин різна. Скажімо, для роботи в космосі вже розроблено речовину з нульовою теплопровідністю – аерогель. Ось він, подивіться на нього! Його вже синтезують в Україні, на основі аерогелю розробляють нові будівельні матеріали, тканини, шиють костюми. А ще, зваживши погашену свічку, можна швидко вирахувати, скільки тепла отримано від спалення парафіну. Цей потік інформації засвоїли хвилин за 10, самі того не помітивши.
Як з’ясувалося, таке обладнання може вимірювати що завгодно: від сили струму до сили людського стресу. Стрес ми також поміряли, припасувавши на палець вимірники пульсу. Цей прилад визначив навіть прозорість пальця. Отримані показники на планшетах перетворилися на графіки, заодно електроніка проаналізувала цифри і подала статистику у вигляді “надгризеного торта”. У голови ОДА Валерія Головка показники роботи серця чудові, а от у голови Шишацької ОТГ Олександра Тутки частота скорочень високувата. “Певно, після спілкування з губернатором”, – жартує Олександр Іванович. Лабораторна закінчується весело.
Бесіда з учителем наших учителів
Про побачене говоримо із завідувачем відділу створення навчально-тематичних систем знань Національного центру “Мала академія наук України”, головою Української асоціації учителів фізики, кандидатом педагогічних наук Ігорем Чернецьким.
– Сьогодні вам презентовано одну з останніх розробок міжнародної корпорації Фур’є. Її учасники – зі Сполучених Штатів, Ізраїлю, Китаю і – віднедавна – з України. Й виготовлятися таке обладнання буде також в Україні. Навчання має відбуватися не через академічне заучування теорем та аксіом – тільки через дослідження, покрокові лабораторні роботи. Діти, що навчаються за системою Малої академії, працюють за новими освітніми технологіями п’ятий рік поспіль. Оцінивши, наскільки серйозно апробовуються в лабораторії Національного центру сучасні зразки навчального обладнання, більшість світових виробників тепер надає нам їх безкоштовно – за умови проведення подальшого тестування, розробки під нього методики, стандартів.
– Оцініть фаховий рівень полтавських учителів.
– Скажу про моїх колег-фізиків – вони чудові! Два дні ми працювали з учителями районних шкіл області. Кмітливі, розумні – особливо фахівці зі стажем. Єдине, чого їм не вистачає, – “кисню”. Йдеться не стільки про зарплату, як про інтеграцію в практичні заняття, відчуття турботи про їхній фаховий рівень. Мають у школі якісь старі штативи, але ніколи не бачили нових підходів і засобів. Вони так загораються можливістю працювати із сучасним обладнанням, що граються з ним, як малі діти з конструктором. Увага потрібна і матеріальна (зарплатня), і обладнанням, і можливістю стажуватися. Після перенавчання в Малій академії ми посилаємо людей у міжнародні центри. Є регулярна програма стажування у Центрі ядерних досліджень у Женеві (ЦЕРН), угоди укладені також із Центром ядерної енергетики США, з польськими центрами.
– І сільський учитель реально зможе там побувати?
– Українські вчителі там уже були. Близько 120 чоловік.
– Бачили адронний колайдер?
– Так, причому за державний кошт. Але треба пройти конкурсний відбір і довести, що ти – фанат професії. Зараз запускається чергова програма Україна-ЦЕРН із величезним потоком викладачів-природничників. У США це – Агорнська національна лабораторія, у Польщі – центр Копернік, у Німеччині – Геттінгенський університет. Якщо людина вмотивована, чому не дати їй навчатися? Але у деяких випадках потрібно, наприклад, знати іноземну мову.

Голова облдержадміністрації Валерій Головко під час лабораторної роботи.

– Як Ви ставитеся до того, що через низьку наповненість шкіл сьогодні є велика загроза їх масової реорганізації або й закриття?
– Це великий гріх. У малесенькій Естонії не закрилася жодна сільська школа, але для цього 20 років тому естонці повністю цифролізували шкільну освіту. Будь-який викладач у найменшому селі знає, що таке планшет і що з ним робити. Дитина заходить до класної аудиторії, де розклеєні аркуші з так званими QR-кодами (англ. quick response – швидкий відгук), направляє на потрібний код свій планшет, запускається таймер – і зміст уроку в дитини перед очима. І до школи вона заходить тоді, коли їй зручно.
– Це навіть там, де, як у нас, може бути 57 учнів на 11 класів?
– Опорні школи – це заклади, створені для дітей уже основної школи. Початкові ж, навіть за умови, що там 2–3 дитини, все одно в селах залишаться. Але, по-перше, демографія свою “яму” вже пережила, починається ріст населення, років через 10 сільські школи знову почнуть наповнюватися. По-друге, поки що географічно школи прив’язані до сіл, із яких люди переважно виїжджають. Але повірте, зараз дуже багато міських мешканців думають, як перебратися в село, де є можливості заробляти руками.
– Ви, певно, великий оптиміст…
– Ні, реаліст. З експедиціями ми об’їздили всю Україну. Два роки тому в маленькому селі Заріччя Корсунь-Шевченківського району Черкащини діти прийшли на наш урок астрономії. Почали спілкуватися, і з’ясувалося, що батьки більшості школярів переїхали з Дніпропетровська, Запоріжжя, Києва, шукаючи умов для нормального життя. Багато українців зараз знаходять себе в селі. І привозять із собою дітей. Потім, для подальшої освіти, можна буде відправити їх і до міста.
Для якісного використання кошти справді треба концентрувати. Але якби навчальні заклади були підпорядковані лише територіальним громадам, фінансувалися виключно ними (як в Естонії, де на заробітну плату вчителів є впливовий державний компонент), то будь-яка громада самостійно ухвалювала б рішення, закривати школу чи ні.
– Сучасні освітні технології коштують дуже дорого. Як переконати громаду в доцільності таких витрат?
– Не треба переконувати – батькам досить уважно придивитися до своєї дитини: це не ми з вами, хто вчився за підручником. Нинішні діти вирішують багато власних психологічних проблем через соцмережі – вони там соціалізуються. І щось нове вони швидше знайдуть у мережі, не беручи до рук підручника. Левову частку свого часу дитина проводить у школі, тому ці технології повинні бути під рукою.
Більшість дослідів можна провести навіть удома, маючи терези, якийсь посуд, набір речовин. Але немає вимірювальних приладів. Сучасні технології дозволяють здешевити процес: не треба купувати 60 вимірників, досить купити один, який може міряти все! Ці кошти – вкладення в майбутнє.
– Як давно пройшов через це цивілізований світ?
– Дуже давно, але насправді ми з вами – теж цивілізований світ. У нас є чим здивувати, і Сполучені Штати в тім числі.
Європейська освіта побудована так, що її замовником виступають батьки: сплачують податки до місцевого бюджету, звідки фінансується школа. У Чикаго престижність району також визначається престижністю навчального закладу. Можна придумувати хоч 15-річну шкільну освіту, але в першу чергу треба змінювати фінансування. Налагодимо його правильно, зміниться й система.
– Наскільки це реально в Україні?
– Абсолютно реально. Тенденції дуже гарні, оскільки ми знаходимося на межі виживання. Так само, як Ізраїль у 1950-х роках. Думаю, процес піде швидко. Ми зараз і є ота дитинка, яку вкинули у воду, щоб навчити плавати.
Чиїми будуть “тапочки”?
У кабінеті географії Шишацької спеціалізованої школи імені В. І. Вернадського гості оглянули справжню метеостанцію – в Україну “заїхали” перші два десятки таких приладів. Інтерактивний комплекс виводить на дошку купу даних у вигляді таблиць: від сили вітру до сили сонячного світла. Як пожартував депутат обласної ради Віктор Скочко, не там його агропромхолдинг брав прогноз погоди, тому й буряки після квітневих снігопадів довелося пересівати!
Як розповіли розробники програмного забезпечення, наразі триває робота над програмою з трудового навчання. На дилетантське запитання, чим комп’ютер зможе допомогти при роботі з лопатою, вони щиро розсміялися. Скажімо, у світі існує безліч розумних верстатів, які неможливо встановити у школі, але їхні цифрові міні-копії дозволять зрозуміти, як працюють, наприклад, сучасний токарний верстат чи 3D-принтер. І засвоєння знань обіцяє бути надзвичайно цікавим! Полтавщина увійшла в активну фазу використання обладнання, що виготовляється за підтримки Кабінету Міністрів України у вигляді субвенції. За підтримки МАН працюють тренінгові центри, проводяться виїзні конференції, тому постійний супровід цього обладнання гарантований.
Інститут післядипломної освіти вчителів не має коштів для закупівлі такого обладнання, але кожен учитель області мусить хоча б ознайомитися з існуючими технологіями, не лякатися їх. Розуміючи це, Віталій Бар Лев, директор по Європейському регіону компанії Fourier Education (Ізраїль) – розробника і виробника цифрових лабораторій Einstein, – надав безкоштовно два комплекти обладнання для вчителя. У двох кофрах умістилися шкільні курси фізики, хімії, географії та біології. Валерій Головко жартома пообіцяв показати шматочок такої лабораторної на сесії обласної ради. До речі, у 2014 році лінійка цифрових лабораторій Einstein була визнана кращим цифровим засобом навчання у світі.
…Після презентації проекту повної реконструкції приміщення опорної спеціалізованої школи імені В. І. Вернадського Шишацької селищної ради, де буде раціонально використано кожен квадратний метр подвір’я зі знесенням старих приміщень і добудовою нових, зійшлися на тому, що цьогоріч треба впоратися з проектом, експертизою та енергомодернізацією приміщення. І лише після утеплення, гідроізоляції та заміни вікон варто братися за внутрішні роботи – уже в наступному році. А він, як зазначив представник апарату Президента України Олександр Бухтатий, проголошений роком Вернадського, тому не гріх звернутися за допомогою й до держави. Обласна рада вже внесла зміни до відповідної програми і на умовах рівноцінного співфінансування готова допомагати саме опорним школам. Тому кожна об’єднана громада має швидко визначатися зі статусом опорної школи, тим більше, що Міністерство освіти та науки України уже спростило процедуру створення таких навчальних закладів. Громади, які впораються найпершими, отримають зусібіч найвідчутнішу допомогу. Як пожартував голова ОДА, хто не проспить – того й “тапочки”…

Ольга ЩЕГЛОВА.