Зі збільшенням кількості особистих господарств натурального типу землекористування все більше фермерів, а також городників і садівників починають турбуватися про підвищення родючості грунту, природний захист вирощуваних культур від шкідників без застосування “хімії”, з допомогою так званих рослин-інсектицидів.

При правильному і своєчасному застосуванні вони доволі ефективні в боротьбі з паразитами і при цьому нешкідливі для навколишнього середовища. А от для людини водні концентрати деяких рослин є отруйними. Так, відвари і настої з дурману, блекоти не менш небезпечні, ніж хімічні препарати. Тож при їх застосуванні треба чітко дотримуватися правил особистої безпеки.
Більшість рослинних настоїв і відварів слід використовувати відразу ж після їх приготування. Температура води не повинна бути вище +40 градусів. Обприскувати ними садовину і городину треба у вечірні години, бо багато рослинних препаратів на сонці втрачають свої інсектицидні властивості. В усі розчини слід додавати рідке мило або пральний порошок для кращого прилипання препаратів до рослин, що обробляються. Обов`язковою рекомендацією професіоналів є також дотримання всіх правил техніки безпеки під час праці з інсектицидними рослинами і приготування із них захисних препаратів.
Для боротьби зі шкідниками бажано на невеликих присадибних ділянках застосовувати не тільки синтетичні засоби захисту рослин. Вони, незважаючи на високу ефективність, становлять небезпеку для навколишнього природного середовища, забруднюючи його. До того ж вони знищують не лише шкодочинних комах, а й корисних, накопичуються у воді, грунті й повітрі, що може бути шкідливим для життя тварин, а також людини. Навпаки, природні інсектицидні речовини, що містяться в багатьох рослинах, швидко розпадаються, перетворюючись на нешкідливі сполуки.
У боротьбі з шкідниками та хворобами саду й городу можна використовувати рослини, здатні відлякувати своїми пахощами шкідників. Фітонциди, що містяться в них, згубно діють на широкий спектр мікроорганізмів, комах, збудників хвороб. Одних шкодочинних комах фітонциди вбивають, інших відлякують. Фітонциди деяких рослин можуть стимулювати або ж гальмувати розвиток інших. Наприклад, давно помічено, що там, де росте черемха, не буває мух. Коли ж у саду посадити бузину, м’яту, там значно поменшає мишей і пацюків. Якщо між агрусом і смородиною насадити томати, ягідники не заселятимуть вогнівка, пильщики і скляниця.
Захистити суничну плантацію від всюдисущого довгоносика допоможе цибуля-батун, висаджена між розетками. Цибулева зелень, що її ми вживаємо в їжу, виділяє сильні фітонциди. Вона відлякує суничних кліщів, суттєво знижує ураженість ягід сірою гниллю.
Якщо через рядок висадити цибулю й моркву, фітонциди цибулі відлякуватимуть від коренеплідних рослин морковну муху, та й на цибулі шкідників значно поменшає – “постараються” морквяні фітонциди. Корисно також висаджувати на грядках із городиною часник, петрушку, кріп, селеру, бо їхній запах відлякує багатьох шкідників.
Варто застосовувати такий агроприйом: при висаджуванні поруч яблуні й малини так, щоб їхні гілочки стикалися, малина захищатиме яблуню від парші, а та допомагатиме ягідній культурі в боротьбі проти сірої гнилі.
Корисна в саду й на городі настурція. Якщо її висадити між кущами ягідників або поруч із помідорами, капустою, метелики багатьох шкідників будуть облітати їх стороною й не відкладатимуть яйця на городину.
До фітонцидних рослин належить також і пижмо. Корисно на садовій ділянці посадити цю ароматну рослину. Чорнобривці, без яких важко собі уявити літню клумбу, мають не лише привабливий вигляд, а й інсектицидні властивості. Так, щоб позбутися на грядці нематод, слід висадити на ній чорнобривці.
Перець гіркий стручковий теж ефективний у боротьбі проти гусениць, попелиць й інших сисних комах. Настій для обробки грядки готують так: 1 кг перцю подрібнюють і настоюють протягом двох діб у 10 літрах води, тримаючи рідину в закритому посуді в темному прохолодному місці.
Згубно на шкідників діє й відвар деревію звичайного. Щоб його приготувати, слід ошпарити окропом 80–100 г подрібненої маси висушеної рослини, залити 1 л води і настояти протягом двох діб. Потім настій кип’ятять протягом 30 хвилин, охолоджують і додають у нього кілька грамів мила безпосередньо перед обприскуванням проти білокрилок, кліщів, щитівок, попелиць.
Чистотіл теж можна застосовувати для боротьби з трипсами, попелицями, щитівками. Беруть 3–4 кг зеленої маси або ж 1 кг сухої і настоюють у воді не більше 48 годин. Відцідивши настій і зливши осад, ним обприскують грядки, уражені шкідниками садові дерева чи клумбові рослини.
І насамкінець про те, як робити не треба. Так, не можна розташовувати поруч помідор і огірок, бо ці культури погано діють одна на одну. До речі, томати також “не люблять” редьку й ріпку, а квасолі важко вжитися із цибулею. Яблуню і вишню слід садити далеченько одна від одної, бо їхні корені взаємно пригнічуватимуться.

Василь БАГНО
Провідний спеціаліст відділу управління фітосанітарної безпеки головного управління Держпродспоживслужби
в Полтавській області