Полтавщина належить до зони ризикованого землеробства через низьку кількість літньої вологи й нерегулярні опади в період достигання садовини й городини. Щороку ми намагаємося вирішити проблему нестачі вологи в грунті за допомогою штучних поливів. На жаль, результати додаткових витрат часу й дорогоцінної вологи тішать не завжди. Справа в тім, що надлишок вологи в грунті, особливо в сукупності із прохолодою, сприяє розвитку грибкових захворювань, але аж ніяк не врожайності. До того ж не всі рослини однаково “люблять” воду. Так, листяні культури, тобто капуста, салат, не переносять посухи, натомість томати не вимагають постійних поливів. І це обов’язково треба враховувати.
Огірки. Найкраще ця культура родить у місцинах, де вологий не тільки грунт, а й повітря. Особливо вимогливою вона стає в період зав’язування й достигання зеленців. Досвідчені городники, напевне, помічали: коли довго немає дощів і поливів, огірки стають гіркими й починають скручуватися.
Враховуючи те, що корені огірка розташовані доволі близько від грунтової поверхні, поливати огіркову грядку треба помірно, але часто. Найефективніший спосіб – у міжрядкові борозенки.
Помідори. Найбільше вологи потребують у період укорінення після висаджування на грядку і цвітіння. Поливати їх слід чітко під корінь нечасто, десь раз на тиждень, але рясно. При нестачі води в грунті й при дефіциті кальцію у плодів починають чорніти кінчики. Якщо ж помідорні грядки надто сильно зрошувати, значно підвищується ризик масового ураження рослин і плодів на них фітофторозом, що здатен повністю знищити урожай. За місяць до масового плодоношення навіть за повної відсутності опадів потрібно припинити поливи.
Перець так само, як і помідори, любить сухе повітря й зволожений грунт. Але він, на відміну від томатів, не переносить бодай нетривалої посухи, тож поливати його треба регулярно – 2–3 рази на тиждень. Нестабільні або недостатні поливи призводять до скидання квітів і навіть зав’язі, а плоди за таких умов виростають тонкошкірими й несмачними.
Листя капусти випаровує дуже багато вологи, тож поливати її треба часто й рясно, особливо в період формування головок. По можливості зволожувати слід не лише грунт на капустяній грядці, а й повітря – методом дощування.
Цибуля-ріпка потребує найбільше вологи в період утворення зеленої маси й цибулин. Коли ж зелень уже починає всихати, поливи треба припинити, інакше урожай не лежатиме довго через розповсюдження гнилі. Цибулю на перо, відповідно, треба поливати часто й нерясно, бо інакше зелень буде надто жорсткою й надміру гіркою.
Часник можна взагалі не поливати, особливо зимовий, адже йому повинно вистачити весняної грунтової вологи. А от ярий часник за відсутності опадів протягом довгого часу поливати все-таки треба, але не частіше, ніж через 5 днів, і не надто рясно. За місяць до викопування урожаю слід зовсім припинити поливи часникових грядок.
Найбільше води потребують гарбуз, кабачок, патисон. Їх поливати слід часто й рясно – не менш ніж по відру в розрахунку на рослину за один полив. Із середини липня й до збирання врожаю грунт грядки з цими культурами слід зволожувати не рідше, ніж кожні 2–3 дні, не допускаючи потрапляння води на листя й вимивання коренів.
Буряк і морква. Коренеплоди доволі вимогливі до поливного режиму. При дефіциті вологи в грунті вони грубішають, їхній смак і лежкість значно погіршуються. Якщо літо видасться посушливим, грядки з буряками й морквою слід буде поливати хоча б раз на тиждень. Витрати води в даному випадку – не менше 8 л/м2. Найефективніше поливати ці культури методом дощування.
Загальні правила поливу городини
lНайкращий час і для прикореневих, і для зовнішніх (по листю) поливів – рано-вранці, до денної спеки або ж у вечірній час, перед заходом сонця. Денні поливи дають більше шкоди, аніж користі. Вода, потрапляючи в грунт чи осідаючи краплями на листі, швидко нагріватиметься і створюватиме ефект бані й тим самим пригнічуватиме рослини.
lПоливати найліпше дощовою, річковою, криничною водою, нагрітою на сонці. Водопровідна вода, насичена хлором, малопридатна для зволоження грунту на грядках чи в саду.
lНа ефективність додаткового поливу впливають показники атмосферного тиску. Так, чим він вищий, тим гірше вода всочується в грунт, тож, щоб отримати бажаний результат, вологи треба вносити більше. Навпаки, при низькому тискові багато води лити не потрібно – вона швидко проникатиме в грунтову товщу.
lПеред поливом на грядці треба спушити грунт, щоб дати дорогу волозі. Після поливу треба знову пройтися по грядках культиватором чи сапою, щоб запобігти утворенню щільної грунтової кірки. Вона перешкоджає аерації у верхніх шарах, від чого рослини в полуденну спеку починають в’янути.
lЩоб волога зберігалася в грунті якомога довше, після поливу міжряддя треба замульчувати рослинними рештками, соломою чи принаймні присипати сухою землею.
lНайефективніший спосіб підтримання на грядці чи в саду оптимального режиму вологи – крапельне зрошення. Він доволі затратний, але себе цілком виправдовує, адже передбачає безперебійну подачу води під корені кожної рослини. А от ефект дощування корисний далеко не для всіх рослин, бо створює оптимальне середовище для розповсюдження грибкових захворювань, особливо в прохолодні дні. До того ж постійне падання краплин води на землю запліскує її, перешкоджаючи потраплянню кисню до коренів.

Марія Приходько.