Восени минулого року полтавець Ростислав Чипенко пішов добровольцем на фронт. Служив в аеромобільній десантній роті 90-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї окремої аеромобільної бригади. Потім перевівся в інженерно-саперний взвод, бо під час бойового злагодження на полігоні вподобав цю справу. Був старшим сапером. Загинув у віці 38 років восьмого травня при виконанні завдання в районі Курахового Донецької області, закривши собою побратимів.
– Із розвідувальним підрозділом зачищали територію від замінування. Спрацювала так звана сюрприз-міна. Ростислав ішов першим. За ним – три чи чотири розвідники. Він прийняв ураження на себе, закривши товаришів. Отримав осколкове поранення в голову. В лікарню його довезли, але врятувати життя бійцю не вдалося, – розповів головний старшина 90-го батальйону Ігор Солод.
11 травня Полтавщина прощалася із захисником Вітчизни. У Свято-Успенському кафедральному соборі, що в обласному центрі, архієпископ Полтавський і Кременчуцький УПЦ КП Федір провів панахиду за полеглим воїном.
– Щоразу, коли він успішно виконував своє бойове завдання, Ростислав радів. Телефонував рідним і казав: “Сьогодні я врятував не одне людське життя”, – зазначив владика Федір.
Провести полтавця в останню путь прийшли рідні, друзі, бойові товариші, учасники АТО, небайдужі краяни. Побратими згадували, що Ростислав був сміливцем у бою, вірним другом, порядною і доброю людиною.
Ростислав Чипенко закінчив Полтавську школу № 33. Навчався у професійно-технічному училищі № 21. Із 1996 по 1998 роки проходив строкову службу в Національній гвардії України. Мешкав із родиною в Гожулах Полтавського району. До підписання контракту працював водієм таксі.
Рідна тітка загиблого Валентина Чипенко розповіла:
– Хорошим був, порядним, патріотом.
Без тата залишилися троє дітей – тринадцятирічна донька та двоє синів шести й восьми років, без чоловіка – дружина, без сина – батьки. Ще одного захисника прийняла у холодні обійми земля, а небо наділило вічним спокоєм. Алея Героїв у Полтаві стала довшою на одну могилу.
Вічна пам’ять і Царство Небесне полеглому воїну.

Ірина ГРІНЧЕНКО
Журналіст