Традиційно на чоловіка прийнято покладати місію годувальника родини, на жінку – обов’язки господині, берегині домашнього вогнища, виховательки дітей. Такими були переконання ще наших предків. Хто знає, яка була б реакція, якби вони тоді побачили, що чоловік допомагає дружині готувати їжу, прибирати чи прати. Але з плином часу правила в сучасних сім’ях дещо змінилися.

Нещодавно почула розмову двох подруг. Одна розповідала про зміни в особистому житті їхньої спільної знайомої й куми, яка мешкає в Кременчуці і має чоловіка-поляка. Півроку тому в подружжя народилася дитина.
– Уявляєш, Інна виховує сина по-сучасному. Всю хатню роботу виконує її чоловік. Коли тільки він, бідолаха, встигає працювати? Бо й пере, і гуляти з сином ходить. А Інна все бігає по магазинах і з подругами по кафе. Купу грошей викидає на одяг та косметику. Власне, як і завжди. Зовсім закинула кухню і догляд за дитиною. Недавно ще й фітнес-центр почала відвідувати. Словом, має безтурботне життя, – розповіла Ірина подрузі про свою куму.
Хто на що здатен
В обох жінок сімейні стосунки не склалися. Ірина має двох дітей від різних чоловіків і один не зовсім вдалий шлюб, інша ж – Олена – розлучена. Інна, про яку пліткують, досить сильна, наполеглива, вимоглива не тільки до інших, а й до себе. Вона постійно слідкувала за своєю зовнішністю. Частенько доводилося зустрічати її з коляскою, у якій прогулювала сина Владика. А заодно і робила покупки для дому. Шлюб Інни виявився вдалим, чоловік їй допомагає, маючи непоганий заробіток, не шкодує коштів, аби дружина мала гарний і доглянутий вигляд.
– Що поганого в тому, що чоловік допоможе мені на кухні, сам попере речі в машині чи, поки я відпочину вдома в тиші, прогуляється із сином? Тим більше, якщо в нього є бажання. Те, що чоловік має лише приносити додому гроші, – старий стереотип. Він має це робити, але на цій місії його допомога і проживання в родині не закінчуються. Наші жінки звикли, що вони всьому можуть навчитися, зробити якийсь ремонт у домі, почистити забиту раковину, прибити полицю… Але в тому вся й біда, що вони всі проблеми намагаються вирішувати самостійно, а зробити гарну модель родини за повноцінною участю чоловіка не зуміли, бо для цього треба прикласти зусилля, – ділиться думками Інна.
Думка спеціаліста
Практичний психолог з Полтави Наталя Кириченко стверджує, що ненормально, коли чоловік не допомагає жінці. Адже є чоловіча робота і є спільна. Тож цілком прийнятно, коли він може випрати речі, допомогти на кухні. Інша справа – коли жінка уникає цієї роботи.
– Також нормально, коли, готуючи разом борщ, чоловік ріже м’ясо, а жінка чистить картоплю, нормально, коли жінка миє посуд, а чоловік його витирає. Тим паче, у процесі цієї роботи завжди є про що поговорити – такі сімейні стосунки гармонійні. Є золоте правило: “Все, що прийнятне для двох – норма, якщо комусь щось не подобається – те вирішується”. Набагато гірше, коли дружина приготувала їсти, погодувала чоловіка, а він з-за столу відразу ж пішов на диван до телевізора, – каже Наталя Кириченко.
І додає, що після народження дитини було б неправильно, якби чоловік змушував іще слабку після пологів дружину постійно вставати до немовляти, не допомагаючи доглядати за ним. Для того і придумали партнерські пологи, щоб подружжя все робило разом з перших хвилин появи дитини на світ, підтримувало одне одного, щоб було поряд у складний період.
Психолог зазначає: жінки, які стверджують, що така допомога чоловіка ненормальна, насамперед просто заздрять, бо в їхній родині такого немає, а в когось є. Тому їм легше сказати, що це неправильно, ніж зізнатися собі, що вони не змогли побудувати такі стосунки у своїй сім’ї. Часто ці жінки бачили таку модель стосунків і на прикладі своїх батьків. І коли, скажімо, через сім років подружнього життя чоловік у такій родині починає допомагати дружині, вона не знає, як правильно реагувати, як поводитися, сприймати це, ще й відчуває дискомфорт.

Підготувала
Віта КОНОВАЛЕНКО.