На грядці Валентини Панасенко із села Набережне Глобинського району щороку – рясний урожай суниці. Ольвія, Клері, Чародійка, Гостя з Японії, Чеська – ці й інші сорти плекають Панасенки у своєму суничнику. Вирощуванням улюбленої багатьма ягідної культури вони займаються більше 20 років. Бувало, що з ділянки площею всього дві сотки через день збирали по сім відер запашних і солодких ягід. І це було вагомим доповненням до сімейного бюджету. З часом господарі вибракували багато сортів, залишили лише найулюбленіші й вирощують суницю тепер лише для власних потреб. Але її вистачає не тільки, щоб збагатити організм вітамінами в літній сезон, а й вдосталь заморозити, запастися на зиму джемом та варенням, а також смачними домашніми компотами.
Ранні сорти Чародійка і Чеська подобаються господині за прекрасний смак, товарний зовнішній вигляд та стійкість до хвороб. А от сорт Ольвія раннього терміну стиглості вирізняється крупними ягодами, самі рослини – сильним кущем і міцними пагонами. Крім того, що сорт невразливий до хвороб, зокрема йому не страшний суничний кліщ. Є в Ольвії й ще одна перевага – сорт нормально переносить нестачу вологи, тож не потребує частого поливу, як багато інших сортів.
Дуже ранній сорт суниці Клері Валентина Панасенко уподобала за неперевершений смак – ягода конусоподібної форми солодка й ароматна. Неабияк важливо, що завдяки щільній шкірці зірвані ягоди Клері зберігаються довше, ніж плоди інших сортів.
Валентина Михайлівна поділилася секретами гарного врожаю улюбленої ягідної культури:
– Суниця обов’язково має рости рядками, щоб не втрачався урожай. Наприкінці липня її треба зрізати до основи, так би мовити, “до сердечка” – таким простим способом можна збільшити врожайність на третину. Вусики обривати потрібно регулярно. Ми не використовуємо ніяких хімічних підживлень, восени вносимо в грунт лише перегній. Його в нас вистачає, адже тримаємо порося, козу, курей. Загалом суниця – рослина невибаглива. Ми її не поливаємо, вона отримує вологу тільки від дощів. Якщо поливати, то робити це слід регулярно. При цьому холодну воду лити не можна, бо рослини від того починають хворіти, виснажуються. Загалом воду для поливів краще відстоювати у діжках протягом дня, щоб нагрілася.
Найбільший “ворог” суниці – хробак. Валентина Панасенко каже, що рослину, уражену цим шкідником, доводиться викопувати, бо в подальшому вона вже ні рости, ні плодоносити не буде. Старі кущики теж не дають гарного врожаю. Рясно плодоносить суниця лише перші три роки, потім її треба викопувати і саджати молоду. Господиня розповіла, що якось суниця вродила така велика, що ягоди ледь вміщалися на дитячих долоньках її синів. Ось що означає якісний посадковий матеріал!
Крім суниці, Валентина Панасенко вирощує й малину, ожину. Та не просту ожину – кожна ягода довжиною майже 4 сантиметри! Нещодавно господиня посадила ще й ківі. Тепер буде опановувати технологію вирощування цього заморського фрукта у себе на домашній плантації.
Неабияким захопленням жінки, як і годиться, є квіти. Подвір’я та садок, без перебільшення, потопають у буйноцвіті розкішних троянд, пишної півонії, вишуканих лілій, ніжних ромашок, прекрасних хризантем та романтичних гібіскусів. До речі, “гібіски” мають дуже цікаву властивість: кожний бутон розпускається і квітне лише один день. Валентина Панасенко намагається не проґавити жодного з них, бо, каже, однакових квітів у цієї дивовижної рослини не буває. Всі чимось відрізняються – відтінками, комбінацією їх поєднань, формою. Та й сорти різні – Галактика, Мелодія, Рум’янець, Вікторія, Димка, Малиновий дзвін. Вважається, що гібіскус у діаметрі може сягати 16 см. Але, виявляється, це не межа: Валентина Михайлівна показала фото, де квітки червоного кольору були в діаметрі аж 25 см – справжні рекордсмени!
Обожнює пані Валентина і флокси, гортензії, міскантуси, клематиси, плекає барвінок, незабудку, гвоздику Шабо. Господиня зізнається, що вся ця садовина, квіткове розмаїття насичують її своєю життєдайною енергією, наповнюють позитивом на весь день. Кожну вільну хвилину, яких так мало у сільської трудівниці, вона намагається проводити у своєму зеленому раю.
Уся родина Валентини Панасенко любить ласувати її випічкою – смачнючими тортами, коржиками, печивом. До речі, пані Валентина залюбки поділилася із читачами додатка “Сійся, родися!..” доволі простим “фірмовим” рецептом варення із полуниці – незабаром пригодиться. Тож для його приготування потрібно 3 кг стиглої суниці та 2,5–3 кг цукру. Із зібраних ягід господиня обриває зелені хвостики і ретельно промиває їх, кілька разів міняючи воду. Потім відкидає суницю на друшляк і залишає на півгодини, щоб стекла вода. Після цього висипає ягоди в каструлю. При цьому важливо, аби посуд, у якому варитиметься варення, був широким, але не високим. Далі господиня засипає ягоди цукром, злегка перемішує. Коли суниця пустить сік, ставить каструлю на невеликий вогонь і залишає кипіти протягом 5–7 хвилин, знімає з вогню, розливає готове варення у простерилізовані заздалегідь банки й закатує їх.
Свіжоморожену суницю, так би мовити, власного виробництва Панасенки люблять додавати до сметани, збивають замерзлі ягоди блендером – виходить смачний та поживний домашній йогурт. А варення у Валентини Панасенко і справді смачне – як із млинцями, так і просто з хлібом, як колись у дитинстві…

Віта КОНОВАЛЕНКО.