Зі стрімким розвитком сільського господарства, приходом на наші поля нових інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур з’явилося багато нових видів пестицидів. Вони допомагають сільгоспвиробникам боротися із бур’янами й шкідниками. Й ті ж самі пестициди, на жаль, все частіше призводять до масової загибелі бджіл. Випадки отруєння медоносних комах трапляються все частіше. Це перетворюється на велику проблему не лише для пасічників, а й для самих сільгоспвиробників.
На жаль, ні господарі пасік, ні громадські організації не надто переймаються тим, що останніми роками сила бджолиних сімей, стан здоров`я й продуктивний вік медоносних комах різко знизилися. Одні пояснюють масове захворювання бджіл появою нових вірусних і бактеріальних захворювань, інші – масовим розповсюдженням кліщів варроа, що вже адаптувався до традиційних препаратів, змінами клімату. А дехто пов’язує це із масовим використанням на полях нового покоління пестицидів, зокрема неонікотиноїдів, що нині є у вільному продажу, й ніхто не контролює їх застосування ні на полях великих агрохолдингів, ні на присадибних ділянках у межах населених пунктів, адже тепер екологічні чи фітосанітарні перевірки заборонені. При виникненні надзвичайної ситуації ми лише можемо констатувати факти й рекомендувати винуватцям її виникнення (навіть якщо такі й будуть встановлені) дотримуватися чинного законодавства. Допоки ж у таких випадках на руках в інспектора з’явиться дозвіл на здійснення непланової перевірки, самої пасіки, що постраждала від бездумного застосування пестицидів, вже може й не бути. Безконтрольність породжує вседозволеність. Це – окрема тема.
Що ж до згаданих неонікотеноїдів, то це – системні препарати, що проникають у всі тканини рослин. Особливо вони нагромаджуються в нектарі та бджолиному обніжжі (пилку), тим самим знищуючи бджіл. Наявність неонікотиноїдів в грунті робить отруйними всі рослини, які ростуть на обробленій ділянці, зокрема бур`яни та квіти на них. Споживаючи з них нектар чи беручи пилок, бджоли накопичують у собі небезпечні речовини. Отрута пошкоджує нервову систему комах. У результаті у вуликах залишається невелика кількість молодих бджіл, розплід, матка і повні щільники меду, ціла ж популяція робочих бджіл гине без сліду десь у полі. Це призводить до загибелі бджолосім`ї.
Небезпеку також становить імідаклоприд, смертельні дози якого, потрапляючи в організм бджоли, спричиняють атрофію (відмирання) шлуночка. Від такого ушкодження бджоли-годувальниці втрачають здатність виробляти бджолине молочко для матки і розплоду, внаслідок чого сім`я гине. Імідаклоприд є складовою багатьох інсектицидних протруйників насіння та картопляних бульб, наприклад, препарату Гаучо (обробка насіння) того самого Престижу, яким протруюють картоплю перед садінням.
Щоб не допустити масової загибелі бджіл, застосовувати будь-які, а особливо згадані, хімічні препарати слід чітко  дотримуючись норм їх використання, відповідно до “Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”.
Сільськогосподарським товаровиробникам різних форм власності доводиться вирощувати культури із застосуванням засобів захисту рослин, але вони мусять чітко дотримуватися санітарно-гігієнічних норм і правил їх застосування, намагаючись знаходити взаєморозуміння з жителями населених пунктів, де знаходяться їхні земельні угіддя, та пасічниками.
Щоб не допустити отруєння медоносних комах, поля слід обробляти пестицидами у період відсутності льоту бджіл у ранкові або ж вечірні години (після 21-ї години або в нічний час). Обробіток медоносів у період їхнього цвітіння, навіть бур’янів на узбіччях автошляхів, категорично заборонений!
Щоб цього року уникнути масової загибелі бджіл, і керівникам сільгосппідприємств, і власникам пасік слід дотримуватися правил та положень, встановлених законодавством України у цій сфері, і вжити усіх необхідних заходів для запобігання подібних випадків. Так, кожен пасічник повинен отримати ветеринарно-санітарний паспорт на свою пасіку у ветеринарній лабораторії. Для цього необхідно здати зразки бджіл для проведення аналізів щодо наявності чи відсутності в комах захворювань. Господарі мають облікувати свої пасіки у сільських радах за місцем їхнього постійного розташування, а у випадку кочівлі – у сільській раді, куди прибули на кочівлю. Необхідно також отримати ветеринарне свідоцтво за формою №1 на перевезення бджолосімей за межі області на медозбір та запилення сільгоспкультур.
Отримавши повідомлення від сільгоспвиробника про проведення обробітку посівів хімікатами, пасічник повинен вивезти свою пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні пестицидів (в спеку це є доволі проблематичним).
За три дні до запланованого обробітку полів адміністрація сільгосппідприємства мусить сповістити пасічників (населення) у цій місцевості за допомогою ЗМІ, провівши подвірний обхід, про місце, терміни і час проведення хімобробки угідь. Слід  також встановити спеціальні попереджувальні знаки безпеки, на яких повинна бути вказана дата застосування пестицидів.
На жаль, мій особистий багаторічний досвід показує, що там, де вирощують цукрові буряки, краще взагалі не розміщати пасіки через інтенсивність застосування на цих полях пестицидів.
* * *
Якщо ж отруєння бджіл все-таки сталося, пасічник, у першу чергу, повинен надати постраждалим бджолосім’ям, так би мовити, першу допомогу. Зокрема необхідно подбати про скорочення гнізд сімей, які втратили багато льотних бджіл, відповідно до їхньої сили. Так, спочатку виймають медові й пергові рамки, особливо з тільки-но принесеним нектаром і пилком, а також рамки з відкритим розплодом, не обсиджені бджолами. Сім`ї забезпечують водою, наливаючи її в стільники, годівниці, пергою, підгодовують цукровим сиропом, у міру виходу молодих бджіл ці сім`ї підсилюють.
Обов’язково слід створити комісію для засвідчення факту загибелі бджіл та відбору проб. У склад комісії повинен увійти представник підприємства, що здійснило обробіток полів, на яких перебувала пасіка, ветеринар, представник відділу контролю за обігом і застосуванням засобів захисту рослин управління фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби в Полтавській області, лікар управління районної Держпродспоживслужби, представник сільської ради, господар постраждалої пасіки.
Протягом 24 годин (не пізніше!) слід зібрати зразки загиблих бджіл, надати частину стільника розміром 15х15 см зі свіжопринесеним нектаром та квітковим пилком. До кожного відібраного зразка додають листок, вказавши на ньому час і дату його відбору, засвідчений підписами членів комісії. Необхідно відібрати й зразки рослин, що їх обробляли хімікатами, по діагоналі через усе поле (не менше 10 пакетів), до кожного додавши написи з часом та датою відбору, засвідчені підписами членів комісії.
Складаються також акти проведеної роботи, їх отримують усі члени комісії, окрім свідків. Зразки відібраних проб загиблих бджіл, меду, перги разом із складеним актом слід негайно відправити в Полтавську обласну ветеринарну лабораторію за адресою: Полтавський район, село Горбанівка, вулиця Миру, 2. Зразки відібраних рослин з обробленого хімікатами поля разом з актом відправляють у міжобласну контрольно-токсикологічну лабораторію, що знаходиться в Полтаві, на вул.Половка, 74.
Зібрані документи кожен із постраждалих пасічників окремо направляє до суду.
Дотримання правил та прояв взаємоповаги один до одного є запорукою плідної співпраці між сільськогосподарськими підприємствами й пасічниками. Усім від того буде користь: пасічнику – мед та інші бджолопродукти від здорових бджіл, власнику сільгосппідприємства – підвищення врожайності сільськогосподарських культур не менше, ніж на чверть, а споживачам – смачні й безпечні продукти від вітчизняного виробника.

Василь БАГНО
Провідний спеціаліст відділу управління фітосанітарної безпеки головного управління Держпродспоживслужби
в Полтавській області