Представники засобів масової інформації, музейники, науковці, краєзнавці, екскурсоводи з Полтавської і Дніпропетровської областей взяли участь у міжрегіональному фестивалі туристичної журналістики, що пройшов на Полтавщині. Присвятили його вченому світового рівня Володимиру Івановичу Вернадському. Організатором виступило управління інфраструктури та туризму Полтавської обласної державної адміністрації.

У рамках фестивалю в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відбувся тематичний “круглий стіл” “В.І. Вернадський – видатний вчений-природознавець, академік. Створення міжрегіонального туристичного маршруту”.
– Спеціально до фестивалю розроблений культурно-пізнавальний тур по Полтавській області, який став апробацією туристичного маршруту “Шляхи В.І. Вернадського на Полтавщині”. Ми об’єднуємо журналістів для популяризації видатних особистостей, які творили славу українській науці. Маршрут буде цікавим як науковцям, так і широкому загалу. Наші колеги з Дніпропетровщини побачать, що на Полтавщині пов’язане з Вернадським, напишуть і покажуть у своїх ЗМІ. Люди з сусідніх міста-мільйонника і великої області традиційно приїздять відпочивати на Полтавщину, і нам є що їм презентувати. Використовуємо усі можливості створити позитивний імідж Полтавщини, – розповіла заступник начальника управління інфраструктури і туризму ОДА, заслужений працівник культури України Лариса Оніщук.
Цікавими розвідками про особистість вченого, родинні, духовні, наукові зв’язки з Полтавщиною та Україною, творчу спадщину Вернадського, міжрегіональну співпрацю в розвитку туристичного потенціалу поділилися як у залі музею, так і під час подорожі по новому маршруту директор Полтавського краєзнавчого музею Олександр Супруненко, провідний науковий співробітник літературно-меморіального музею Володимира Короленка Людмила Ольховська, кандидат історичних наук, доцент національного технічного університету імені Юрія Кондратюка Надія Кочерга, завідувач кафедри Дніпропетровського регіонального інституту національної академії державного управління, член правління Дніпропетровської обласної організації НСЖУ Валерій Дрешпак, член НСЖУ, головний редактор інформаційного проекту “Путь в будущее” Анатолій Коротченко та інші.
Краєзнавчий музей і дослідна станція тісно пов’язані з іменем вченого. У музеї близько тисячі експонатів фонду Вернадського. Його прізвище відкриває список членів Полтавського товариства любителів природи.
– Гарна ініціатива створення міжрегіонального туристичного маршруту, цікавого жителям і гостям кількох регіонів, де були б показані історія, культура, геологія тощо. Вернадський був першим президентом Української академії наук, якій наступного року виповниться сто літ. Хочеться привернути увагу до цієї людини і за підсумками цієї поїздки на Полтавщину вийти до НСЖУ з пропозицією ініціювати оголошення 2018-го Роком Вернадського, – зазначив голова Дніпропетровської обласної організації НСЖУ Олексій Ковальчук.
Для участі у фестивалі на Полтавщину прибула делегація обласних організацій Національної спілки журналістів і Національної спілки письменників Дніпропетровщини. Привітно зустріли гостей у музеї-садибі Володимира Короленка сам господар-письменник з донькою Софією. Ролі виконали музейники Петро Баранець та Людмила Вітенко. Гості поринули в атмосферу сторічної давнини, познайомившись з будинком і родиною Короленка, який переїхав у Полтаву з Санкт-Петербурга в 1900 році. Володимир Вернадський доводився йому троюрідним братом і часто бував у гостях, хоча познайомились вони не в Полтаві, а в північній столиці. Бабуся Вернадського Катерина Яківна і дідусь Короленка Панас Якович – рідні брат і сестра. До речі, будувати садибу поблизу Шишак Вернадський вирішив тому, що неподалік була дача Короленка.
Після театралізованої інтерактивної екскурсії учасники заходу поклали квіти до пам’ятника Володимиру Короленку на його могилі. У національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка оглянули музей навчального закладу – колишнього інституту шляхетних дівчат, аудиторію імені Вернадського, де встановлений бюст вченого і проводяться наукові конференції за допомогою сучасних засобів зв’язку. Кандидат архітектури, доцент технічного університету Андрій Конюк ознайомив присутніх з проектом відбудови музею-садиби Володимира Вернадського в Шишаках, який розроблено в цьому вищому навчальному закладі.
Екскурсію іншим вузівським музеєм – загальної і регіональної геології імені Вернадського в національному педагогічному університеті імені Володимира Короленка – провів кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент ПНПУ Віктор Закалюжний. Експозиція музею включає понад 120 видів мінералів і гірських порід.
Наступним об’єктом огляду туристичного маршруту та журналістського фестивалю став музей Вернадського в Шишацькій спеціалізованій школі, яка з 1988 року носить ім’я вченого. З двома залами музею ознайомили юні екскурсоводи Олександр Нежмаков та Ілона Величко, заспівав для гостей дитячий фольклорно-етнографічний гурт “Чорнобривець”. У школі екологічного напрямку є учнівські навчально-дослідні ділянки, де діти вивчають грунти і рослини, діє відділення обласного еколого-натуралістичного центру. Проводяться традиційні Дні Вернадського, учні розробляють і захищають екологічні, природознавчі проекти. Щороку на Бутовій горі відбуваються учнівські дослідницькі експедиції.
На славнозвісній Бутовій горі – в кінцевому пункті маршруту, місці, де в 1913 році була збудована садиба Вернадського, що не збереглася, встановлений бюст вченого, до якого учасники фестивалю поклали квіти. Архітектор Андрій Конюк на місці показав, де розташовувалася будівля. Зараз на цьому місці чагарники. Науковці ПНТУ імені Ю.Кондратюка розробили проект відбудови будинку. Якщо Рік Вернадського, проголошений на державному рівні, стане реальністю, є надія, що кошти на відновлення шишацької садиби вченого теж будуть знайдені.
Тож для популяризації науково-культурної спадщини Володимира Вернадського, поширення інформації про його життя, наукову і громадську діяльність, ініційоване створення міжрегіонального туристичного маршруту “Шляхами Вернадського”, який би об’єднував Харківську, Полтавську та Дніпропетровську області. Враховуючи масштаби діяльності та подорожей Володимира Івановича, цілісне вивчення його постаті потребує спільних зусиль державних, громадських, приватних організацій туристичного, суміжних напрямків з різних регіонів України, підсумувала Лариса Оніщук.
Наукову діяльність Володимир Вернадський розпочав саме на Полтавщині – в 1883–1884 роках – у складі експедиції вченого-ґрунтознавця Василя Докучаєва. По тому Вернадський щороку бував на Полтавщині, здійснював експедиції на околиці міста, у повіти губернії, підтримував тісні стосунки з Полтавським земством та Природно-історичним музеєм, який згодом став краєзнавчим. Дружина і тесть його були полтавцями.
Враженнями від полтавських музеїв і пам’ятних місць, пов’язаних з постатями двох Володимирів, родичів, які стали відомими в світі, – Вернадського і Короленка, поділилися гості – очільник дискусійного журналістського клубу Дніпра Вадим Климентьєв, голова Кам’янського міського осередку Національної спілки журналістів України Леонід Бройтман, керівник обласної організації Національної спілки письменників на Дніпропетровщині Володимир Луценко, заслужений журналіст України Наталія Гармаш, головний редактор газети “Днепр вечерний” Ірина Авраменко з донькою Веронікою, ученицею хіміко-екологічного ліцею. Дівчина подякувала організаторам за можливість ближче познайомитися з життям людини, наукові інтереси якої обрала для себе. У всіх виступах рефреном звучала думка про те, що полтавці мають зберегти і примножити спадщину, залишену видатними краянами, діячами науки, культури, літератури, якими багата полтавська земля. А дніпряни радо висвітлюватимуть духовні надбання нашої області.
За підсумками міжрегіонального фестивалю туристичної журналістики прийняте рішення направити звернення до Кабінету Міністрів України з пропозицією оголосити 2018-й Роком В.І. Вернадського в Україні з нагоди 155-річчя від дня його народження і 100-річчя заснування Української академії наук.

Ганна ЯЛОВЕГІНА.