В  умовах так званої гібридної війни, боротьби з агресором на сході України стратегічними є питання захисту вітчизняного інформаційного простору від ворожих впливів. Цей напрямок діяльності є пріоритетним для регуляторного конституційного органу – Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
Складовою національної безпеки є безпека інформаційна. Війну у галузі медіа ворог почав значно раніше, коли з нашого боку ще була відносна лояльність до іноземного контенту.
Почнемо з іноземних телеканалів. Ще кілька років тому  існував певний перекос у співвідношенні українських та російських каналів. У кабельних мережах були присутні десятки іноземних програм, у той час як українські канали в Росії практично не транслювались. Заборонені зараз телеканали, яких уже понад 70, порушували чинне законодавство України як за змістом програм, так і в галузі реклами і тому подібне.
Навіть у дитячих передачах містилася ворожа символіка, карти з окупованим Кримом тощо. Фільми та серіали про співробітників спецслужб, російських силовиків, показ зброї, яка стріляє по українцях, і це вже не кажучи про інформаційні блоки, про передачі з ведучими типу Дмитра Кисельова чи Володимира Соловйова, – усе це після ретельних систематичних моніторингів лягало в основу рішень Національної ради чи судів про заборону ретрансляції того чи іншого каналу.
Фахівці постійно здійснюють нагляд за дотриманням провайдерами програмної послуги чинного законодавства України та рішень Національної ради щодо ретрансляції іноземних програм, зміст яких не відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення.
Результативною була співпраця представників Національної ради в областях із працівниками структур Міністерства внутрішніх справ стосовно запобігання ретрансляції у кабельних мережах готелів, санаторіїв, лікарень, розважальних та інших закладів відпочинку телеканалів, показ яких тимчасово призупинений на території України. Направлялись також звернення до міськвиконкомів та райдержадміністрацій із даного питання, при цьому надсилався перелік вказаних телеканалів у міру його оновлення.
Треба зазначити, що провайдери програмної послуги – оператори кабельного телебачення Полтавщини, як і всієї України, – виявили дисциплінованість та громадянську позицію у цій справі.
Підвищенню інформаційної безпеки сприяло прийняття у вересні 2015 року Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності засобів масової інформації та реалізації принципів державної політики в сфері телебачення і радіомовлення”. Даний закон зобов’язує суб’єктів інформаційної діяльності (телерадіомовників та провайдерів програмної послуги) розкривати інформацію про реальну структуру власності та надавати відомості про кінцевого бенефіціара.
Також законом забороняється створення та діяльність телеорганізацій, учасниками яких є юридичні особи, зареєстровані в офшорних зонах, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України, а також відповідні фізичні особи-підприємці, фізичні особи та особи без громадянства.
Прийняття закону посприяло вирішенню питання прозорості власності щодо телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги. Також запроваджено більш чіткі та прозорі процедури діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо ліцензування та застосування санкцій. Інформацію про структуру власності телерадіокомпанії подають щороку до 31 березня та публікують її на своїх сайтах.
Постійно здійснюються моніторинги і вітчизняних телерадіопрограм на предмет інформаційної безпеки. Державне агентство України з питань кіно визначає список російських фільмів та серіалів, які заборонені для показу згідно із Законом “Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України”. Цей закон забороняє всі фільми, вироблені фізичними чи юридичними особами держави-агресора після 1 січня 2014 року.
Міністерство культури України на підставі подань СБУ склало також “Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці”. Через їхню недружню до України діяльність ми не бачимо цих людей на екранах і не чуємо по радіо.
Звичайно, лише заборони недостатньо. Можливо, обмежувальні заходи декому видаються непопулярними, проте вони є виправданими нинішньою ситуацією, її викликами та ризиками.
Безперечно, надзвичайно актуальним є розвиток якісного вітчизняного контенту, і в цьому напрямку вже багато зроблено.
За роки незалежності вітчизняні мовники цілком “дозріли”, щоб телерадіопростір в Україні був українським. Останнім часом створюються вітчизняні фільми та серіали, стало більше української музики, з’являються нові виконавці, гурти. Зокрема для Полтавщини тут взагалі не повинно бути проблем, оскільки наші місцеві телерадіокомпанії завжди мовили державною мовою.
Позитивну роль покликане відіграти введення відповідних мовних квот. Із 8 листопада 2016 року набули чинності нові законодавчі норми щодо обсягу пісень та ведення передач державною мовою – Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо частки музичних творів державною мовою у програмах телерадіоорганізацій”.
Згідно з цим законом загальний обсяг, у тому числі з 7.00 до 14.00 та з 15.00 до 22.00, пісень українською мовою має бути не менше, ніж 25%, а ведення передач українською мовою – не менше, ніж 50%.
Через рік, а саме з 8.11.2017, ці показники будуть відповідно не менші, ніж 30%, та не менші, ніж 55%. А ще через рік, 8.11.2018, – відповідно не менші, ніж 35% українських пісень, та не менші, ніж 60% ведення передач державною мовою.
У роз’ясненні до закону також зазначається, що мовою ведення передач є винятково мова дикторів та ведучих передач. Контроль за мовою інших учасників передачі (гостей передачі, слухачів тощо) не здійснюється.
Запровадження мовних квот на радіо отримало позитивний резонанс, особливо серед молоді. Зокрема це підкріплювалось різноманітними флешмобами, у тому числі в соцмережах.
Після впровадження вказаних норм працівниками Національної ради в Полтавській області було проведено моніторинги усіх місцевих FМ-радіостанцій: філія ПАТ “НСТУ “Полтавська регіональна дирекція “Лтава” (позивні “Ваша хвиля”), ТОВ “Телерадіокомпанія “Квадрат” (“Радіо Мелодія”), ТОВ “Телерадіокомпанія “ЮТА-ТV” (“Kiss FM”), ТОВ “Телерадіокомпанія “ТЕТ-Полтава” (“106,8 FМ”) – м. Полтава; ПП “Телерадіомовна компанія “Аллюр” (“106,0 FМ”), ТОВ “Телерадіокомпанія “Пріоритет” (“Автохвиля”), ПП “Приватна телекомпанія “Візит” (“Радіо Мелодія”), ПП “Вісма-радіо-ТБ” (“Люкс FМ”) – м. Кременчук. Ознак порушень нового закону не було виявлено, що спостерігалось і по всій Україні.
16 березня 2017 року Верховна Рада України прийняла в першому читанні законопроект №5313 “Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації”, який стосується мовних квот на телебаченні. Передбачається 75% передач державною мовою для загальнонаціональних каналів, 50% – для регіональних, а також 75% української мови для програм новин.
У документі сказано, зокрема, що фільми та передачі, які не є власним продуктом телерадіоорганізації та виконані не державною мовою, мають бути субтитровані. Йдеться також про те, що передача вважається виконаною державною мовою, якщо всі репліки ведучих звучать по-українськи. При цьому допускається використання інших мов без дублювання та озвучення при репортажах із місця подій, коментарях запрошених осіб тощо.
Законом передбачається, що частка передач або фільмів українською мовою має становити не менше як 75 % протягом доби у кожному з проміжків часу з 7.00 до 18.00 та з 18.00 до 22.00.
Даний законопроект ще допрацьовуватиметься, а в разі прийняття, як і всі закони, буде обов’язковим для виконання. Попередні моніторинги вітчизняних телеканалів засвідчили, що частина з них уже здатна виконати нові вимоги. Є сподівання, що для телемовників Полтавщини це також не буде проблемою, оскільки середньозважений показник частки вітчизняного аудіовізуального продукту в ефірі місцевих телерадіоорганізацій є традиційно високим.
За останні три роки ми спостерігаємо кардинальні зміни в суспільстві, і як наслідок – у медійному просторі України. Не слід забувати, що мова й надалі йтиме не лише про традиційні чи ліцензовані канали мовлення, а й про новітні технології. Сучасна інформація не знає чітких меж чи кордонів, тому тим чи іншим ворожим “проникненням” слід протиставляти якісно новий рівень комунікацій та вітчизняного контенту.
Взагалі в Україні є понад тисячу мовників та провайдерів. Величезна увага приділяється збереженню та розвитку самої інфраструктури мовлення, особливо на сході, у прикордонних областях, відновленню українського мовлення на окупований Крим.
Що ж до Полтавського регіону, то він є традиційно одним із найбільш потужних та стабільних, тому й інформаційна сфера у нас добре розвинена.
Говорячи про ефірне покриття, слід зазначити, що загалом в області присутні практично всі вітчизняні телерадіоканали. На території Полтавської області проліцензовано понад 200 телерадіочастот, із яких дві третини складає телебачення. Це загальнонаціональні, регіональні та місцеві мовники.
Розвивається цифрове мовлення. Активною на Полтавщині є діяльність 30 провайдерів програмної послуги (операторів кабельного телебачення), завдяки якій глядачі мають змогу дивитись адаптовані іноземні телепрограми, а також користуватися Інтернетом. Вони діють у 20 населених пунктах області.
Загалом місцевих полтавських ліцензіатів Національної ради у нас понад 60, а кількість власне ліцензій більша – понад 80, оскільки деякі компанії мають їх по кілька. Окрім провайдерів, за видами діяльності це: редакції дротового радіо, аналогові ефірні телестудії, FМ-радіостанції, телемовники у кабельних мережах, цифрові мовники. Дві третини місцевих ліцензіатів – це виробники програм.
Увесь цей розвиток інфраструктури, разом із супутниковим телебаченням, формує велику й різноманітну сучасну інфраструктуру інформаційних послуг. Вона покликана зробити найголовніше – донести до людей сучасний аудіовізуальний контент, здатний протистояти потужній пропаганді країни-агресора, підриву світового правопорядку та руйнації загальнолюдських цінностей.

Лілія МИРОНОВИЧ
Представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Полтавській області, член НСЖУ